Розглянуто питання характеру нізаритського руху в Ірані початку ХІІ ст., його передумови та процес створення держави Хасана ібн ас-Саббаха. На підставі аналізу доступних джерел і літератури, зроблено висновок, що недостатньо підстав вважати цей рух національним, як його охарактеризував сучасний дослідник Фархад Дафтарі. Попри значну роль перської мови та боротьбу проти тюркської династії Сельджуків, рух є релігійно-політичним, типовим у представленому періоді та регіоні. Під час дослідження використаноісторико-генетичний метод для розгляду процесу становлення нізаритського руху під проводом ас-Саббаха. Історико-типологічний метод застосовано для виділення в русі ключових моментів, що допомагають віднести його до певного виду.
The article examines the nature of the Nizarite movement in Iran in the early twelfth century, its background and the process of statehood. On the basis of analysis of available sources and literature the author has come to the conclusion that there is insufficient reason to consider this movement a national one. It cannot be described as such, even in partial form, as described by contemporary researcher Farhad Daftari. Although the role of Persian language and the struggle against the Seljuk Turk dynasty is significant, &the movement is of a religious and political nature typical of the period and the region. The study used the historical-genetic method to examine the formation of the Nizarite movement under the leadership of al-Sabbah. The historical-typological met&hod was necessary to highlight the key points in the movement which help to classify it into one type or another. The article will be useful for students and young scholars studying the Iranian Nizarites of the Alamut period. In more detail: the arti&cle examines the history of the development of the Nizarite movement under the leadership of Hasan al-Sabbah, based on the testimony of medieval Muslim authors (Al-Asir, Juwayni, Rashid al-Din and others) and more complete historical reconstructions &by scholars of the twentieth and twenty-first centuries. The most famous and major scholar nowadays is F. Daftari. It is to his works that there is a remark.
