Хрестові походи із часів своєї появи викликали різну реакцію населення Європи. Учасники хрестоносного руху вбачали в ньому можливість досягнення особистих цілей - спокутування гріхів, втеча від складного життя, можливість збагачення, наближення до Бога,поширення влади тощо. Незважаючи на мотиви учасників, що дійсно часто були дійсно прямо протилежними, наступні покоління по-різному сприймали й відтворювали події протистояння, їхнього перебігу чи значення. Якщо суспільство епохи Просвітництва засуджувало хрестові походи як вияв жорстокості й релігійного фанатизму, то романтики ХІХ ст. прославляли героїв руху за відданість, честь, благородство та здійснені подвиги. Наукові дослідження хрестових походів 1950-1960-х рр. сформували основні погляди на явище. Це було здійснено завдяки плеяді вчених - С. Рансімана, К. Сеттона, Дж. Райлі-Сміта. Вони заклали основні принципи досліджень і створили базові праці, що є актуальними дотепер. Наступні покоління вчених переосмислювали багато позицій щодо історії хрестових походів й розкривали нові аспекти раніше не досліджених питань. Змін зазнали погляди на участь "молодших синів" у походах, релігійний фанатизм як головний рушій руху, криваве протистояння з мусульманами як основний принцип існування держав хресто&носців. Такі вчені, як Ф. Габріелі, Т. Мейден, Дж. Філліпс, М. Амін, А. Боас, Н. Годгсон, Н. Крісті поглянули на вже відомі події з інших ракурсів - очима місцевих жителів в Утремері й мусульман, жінок, мандрівників та ін. Нові дослідження хрестоносн&ого руху з позиції раси, гендеру, релігій, конфесій, символів тощо дають можливість краще розуміти події хрестових походів і пролити світло на темні закутки далекого минулого .
The Crusades have always provoked different reactions of the inhabitants& of Europe. The participants of the crusades tried to achieve their own goals - redemption, to escape from a difficult life, opportunities for enrichment, approach to God, spreading political or ecclesiastical power etc. Despite the motives of the pa&rticipants, which could be really opposite to each other, next generations perceived and reproduced these events differently. If the society of the Enlightenment condemned the Crusades as a manifestation of cruelty and religious fanaticism, the roman&ce of the 19th century glorified the heroes of the movement for devotion, honor, nobility and feats. Scientific studies of the Crusades of the 1950s and 1960s formed the main views on the phenomenon. This was done thanks to a number of scientists - S&. Ransiman, K. Setton, J. Riley-Smith etc. They have formed the basic principles of research and created main works that are relevant to our time. Subsequent generations of scholars have rethought a number of views on the history of the Crusades and &revealed new aspects of previously unexplored issues. Views on the participation of "younger sons" in the campaigns, religious bigotry as the main factor of the movement, the bloody confrontation with Muslims as the basic principle of the existence o&f the Crusaders in Outremer were changed. Scientists such as F. Gabrieli, T. Madden, J. Phillips, M. Amin, A. Boas, N. Godgson, N. Christie looked at already known events from other points of view - through the eyes of locals in Outremer and Muslims,& women, travellers etc. New studies of the Crusades in terms of race, gender, religion, denominations, symbols, etc. provide a better understanding of the events of the Crusades and shed light on the dark corners of the distant past.
