Однією з атрибутивних ознак шекспірівських студій ХХІ ст . постає міждисциплінарність , що дається взнаки і в окресленні проблемно - тематичного поля міжнародних шекспірознавчих конференцій та наукових розвідок , і у збага - ченні літературознавчих та театрознавчих дослідницьких стратегій шекспірознавства аналітичним досвідом інших гуманітарних наук . Водночас твори Великого Барда , як компендіум знань про природу людини і впливовий чинник формування аксіологічних уявлень , є цінним джерелом ідейта смислів у контексті пошуку адекватних реакцій на гло - бальні виклики сучасності . У постінформаційному соціумі , де розрив поколінь набуває загрозливих масштабів , помітно зростає інтерес гу - манітаристики до крос - дисциплінарного вивчення феномену дитинства . Інтенсифікація інтересу шекспірознавців до проблематики дитинства ставить на часі пошук та введення у науковий обіг поняття , яке здатне продемонстру - вати спільну інваріантну сутність різновекторних дослідницьких наративів і об " єднати їх у цілісний міждисциплінар - ний за своєю природою тематичний напрям . Таким поняттям авторки статті вважають " дискурс дитинства в шекспірівському каноні ". Мета статті полягає в тому , щоб , акумулюючи досвід сучасної гуманітаристики у сфе&рі вивчення дискурсу , визначити семантику і категоріальний статус цього поняття , з " ясувати його кореляцію з існую - чими типологіями дискурсів та окреслити перспективи його імплементації в шекспірознавчі студії . Під дискурсом дитинства в літе&ратурі пропонують розуміти наявну у фікційних та нефікційних літературних текстах сукупність вербальних репрезентацій концептосфери дитинства , які розглядають у взаємозв " язках із художнім світом конкрет - них творів ( тема , мотив , образ , тр&оп та ін .), комунікативною ситуацією їх написання й рецепції та певними кон - текстами ( історичний , соціокультурний , естетичний контексти написання , сприйняття та / чи креативної інтер - претації конкретного твору , а також біографічний ав&торський контекст ). Дискурс дитинства в літературі пропонуємо розглядати як тематичний загальнокультурний дискурс , базовий концепт якого оприявнюється в мистецтві слова і вступає у простір інтратекстуального буття , набуваючи здат - ності виступ&ати мотивом , формувати образи , утворювати художні тропи . Імплементація цього поняття у шекспіро - знавчі студії дасть змогу сформулювати певні відповіді на гостроактуальні питання , що пов " язані з дитинством як глобальною філософською і соці&окультурною проблемою .
One of the attributive features of Shakespeare studies of the XXI century is inte rdisciplinarity which ma nifests itself in outl ining the problem- related field of international Shakespeare c onferences and scholars&hip, as well as in enriching the literary and theatrical res earch strategies of Shakespeareans with the analyt ical achievements of other humanities. The Bard"s works as a compendium of knowledge about human nature and an influential factor of ax&iological con cepts formation are a valuable source of ideas and senses in the context of finding ade quate responses to global challenges of our time. The generation gap is becoming th reatening in the post-information society. Therefore the intere& st of the humanities in the cross-disciplinary study of the phenomenon of childhood is increasing. The intensification of Shakespeareans" interest in the childhood issue actualizes the search for and introduction into scientif ic circulation of a & notion that can demonstrate the common invar iant essence of multi-vector research narrati ves and combine them into a holistic i nterdisciplinary thematic direction. Thus the authors of the article intr oduce the notion of "discourse of childhood &in Shakespeare canon". Based on the experience of modern humanitie s in the field of discourse research the ar ticle aims at determining the semantics a nd defining the categorical status of the above-mentione d notion ("discourse of childhood in S&
