Новаторство Миколи Зерова у плануванні перекладного репертуару та напрацюванні лекційного курсу з методики перекладу (післяслово редактора-упорядника до публікації архівних матеріалів М.К. Зерова "Список творів чужоземних літератур, що їх бажано пере
У статті розглядаються два архівні машинописні тексти авторства М . К . Зерова за назвами " Список творів чу - жоземних літератур , що їх бажано перекласти в першу чергу " (31 березня 1930 р .; аркуші формату А " юридичний ", 9 сторінок ) та " Програма курсу " Методика перекладу "" (9 вересня 1932 р .; аркуші формату А 4, 9 сторінок ) з архіву Літературного музею Григорія Кочура в Ірпені . Ці матеріали оприлюднюються вперше . Обидва тексти є вагомим внеском в українську перекладознавчу думку , історію планування перекладної літератури , викладання загальної ме - тодики перекладу та написання національної історії художнього перекладу . Укладений Миколою Зеровим " Список творів чужоземних літератур , що їх бажано перекласти в першу чергу " містить понад 140 позицій за авторами основ - ного списку і понад сто додаткових позицій . При цьому він мав ще бути доповнений окремим списком творів другої половини ХІХ століття та планом перекладів з літератур народів Сходу і слов " янських літератур . Завдання з пере - кладу такої значної кількості текстів розраховувалося на т . зв . " п " ятирічний план ". Для перекладу обиралися твори не тільки широкознаних , а й " забутих " уже на той час авторів , тобто тих , чиї твори опинил&ися поза європейським класичним каноном , але були ідейно співзвучними або своєму історичному часові , або ж сучасній добі . Крім того , пла - нувалося друкувати переважно ще не перекладені російською мовою твори . Таким чином , поданий на розг&ляд видав - ничого сектору " Літератури й Мистецтва " план видання творів чужоземних літератур , за задумом Зерова , пропону - вав для друку не тільки художні твори , але й есеїстичні , ( авто ) біографічні та публіцистичні тексти , чим значно р&оз - ширював жанрову різноманітність української перекладної літератури . У програмі курсу " Методика перекладу " Мико - ли Зерова як лектора Українського інституту лінгвістичної освіти (1932-33 н . р .) знайшла відображення та отримала розвиток& рання радянська теорія перекладу . Це була перша українська навчальна програма з методики перекладу , поряд із програмою з методології перекладу авторства Михайла Калиновича та як її безпосереднє продовження . Су - купно , у цих двох програмах в&перше для європейської перекладознавчої думки окреслюється багатоаспектний зміст перекладознавства як навчального предмета і науки про переклад з її загальнотеоретичною , спеціально - теоретичною , методико - описовою та прикладною галузями , вклю&чаючи до останньої методику викладання перекла - ду , організацію перекладацької праці та видавничий менеджмент перекладної літератури . У статті аргументується теза про напрацювання М . Калиновичем і М . Зеровим першої цілісної ( голістичної ) &концепції перекладознавства як сучасної науки з широко розгалуженою структурою й тісними інтердисциплінарними зв " язками . Окремою заслугою Зерова є розробка концепції національної історії перекладу та запровадження в освітню програму вищої школи в&икла - дання історії українського художнього перекладу .
He author of the article analyzes two archival typewritten texts by M. K. Zerov, entitled "A List of works of foreign literatu re that should be translated in the first place" (March 31&, 1930; sheets of format A "legal," 9 pages) and "Course syllabus on "Methods of transl ation"" (September 9, 1932; A4 sheets, 9 pages) from the archives of the Literary Museu m of Hryhoriy Kochur in Irpin. These materials are published f or the fi&rst time. Both archival texts make a si gnificant contribution to the Ukrainian translat ion thought, the history of publication planning, the teaching of general methods of translation and the writing of th e national history of literary translat&ion. Mykola Zerov"s "List of works of foreig n literature that should be translated in the first place" contains more than 140 names of the authors of the main list and more than one hundred additiona l names. The list was to be supplemented by a &
