У статті здійснюється теоретична та історико - філософська реконструкція концепції свободи Ж .- Л . Нансі в ракурсі трансцендентального підходу в його деконструкційному заломлені . На ґрунті дослідження праці Нансі " Досвід свободи " та присвяченої філософії Нансі роботи Ж . Дерида " Про дотик - Жан - Люк Нансі ", застосовуючи власний методологічний підхід щодо трансцендентального дискурсу , авторка виявляє низку трансцендентальних і деконструкційних мотивів , власти - вих нансієвському дискурсу свободи . Встановлено , що однією з трансцендентальних рис концепції Нансі є надання концепту свободи надлишкового стату - су в системі філософського дискурсу , що ставить під питання застосовність до поняття свободи традиційних філософ - ських операцій ( запитування , рефлексії тощо ). Свобода постає як умова можливості філософського мислення взагалі . Виявлено також наступні трансцендентальні аспекти ідеї свободи в її тлумаченні Нансі : асубстанційність ( що зумов - лює деконструкцію традиційної суб " єктоцентричної концепції свободи , підґрунтям якої є тлумачення суб " єкта як субста - нції ); зв " язок з проблематикою межі ( зокрема , свобода виступає як гранична межа мислення ); гіперболічність ( що передба - чає водночас " автоном&ність " гіперболізованого елемента і його самотрансценденцію , яка зумовлює можливу відкритість можливому іншому ); чільна увага до проблеми досвіду ( який постає " середньою ланкою " між мисленням і свободою ); тема - тизація проблеми іншого ( &зокрема , " іншого " мислення як " поштовху свободи "). Авторка демонструє , що однією з найбільш вагомих трансцендентальних імплікацій в нансієвському підході до питання свободи є значущість ідеї відношення ( представленої в модусі " розділеності& ": partage), що постає як харак - теристика свободи , а також як умова можливості її конституювання . Аналізується поняття сингулярності , що , згідно з концепцією Нансі , лежить в основі тематизації проблеми відношення як розділеності і водно&час виступає чинником конституювання свободи . Визначено теми філософії свободи Нансі , що мають трансцендентальне підґрунтя , які привертають увагу Дерида : звільнення проблематики свободи від рамок суб " єктоцентричної настанови , питання надл&ишку , ідея пасивного рішення . Показано , що деконструкційна інтерпретація філософії свободи Нансі базується на ідеї " дотику ", трансцендентальні ко - нотації якої , на думку авторки , зумовлені зв " язком з проблематикою межі .
The art&icle undertakes theoretic and historico-philosophical recons truction of J.-L. Nancy"s conception of freedom in the scope of transcenden- tal way of thinking, namely in its deconstructive mode. Examining Nancy-s work "Experience of Freedom", as well &as text by J. D errida "On Touch- ing - Jean-Luc Nancy" the author, by the use of her own methodological approach to transcendental discourse, brings to light a number of tran- scendental and deconstructive motives, inherent in Nancy-s discourse of &freedom. The paper establishes that one of transcendental traits of Nancy"s conception is a conferring to the concept of freedom the exc essive position in system of philosophical discourse. Accord ingly, applicability to free dom (as an idea and a& notion) of traditional philosophi cal operations - such as questioning, reflection etc. is called into doubt. Freedom proves to be condition of possibility of philosophical thinking i n general. Also are laid bare such transcendental aspects of id&ea of freedom, in its Nancian treatment, as: asubstantivity (it causes deco nstruction of tra- ditional subject-centric conception of freedom, at the heart of which is understanding of subject as substance); connection wit h problematic of margin or& limit (in particular, freedom is considered as limit boundary of thinking); hyperbolicity (which presupposes "autonom y" and at the same time auto-transcendence of hyperbolized element: this impli cates a possible openness to the po ssible other); &