Харківський судовий процес (15-18 грудня 1943) - перший і єдиний, до кінця 1945 р., на теренах СРСР показовий суд над воєнними злочинцями - військовослужбовцями гітлерівської Німеччини. Це добре організований і ретельно підготовлений радянський процес, який мав на меті передусім пропагандистські завдання. Обвинуваченими були обрані військовослужбовці невисокого рангу, дрібні виконавці злочинної волі нацистських керманичів на місцях. Щоб продемонструвати масштаби масових злочинів, учинених нацистами на території СРСР, до відповідальності були притягнуті представники різних структурних підрозділів Вермахту, СС і німецької поліції. Матеріали справи містили не лише докази провини підсудних, вони описували воєнні злочини нацистів, вчинені не лише на Харківщині, а й які були характерні для всіх окупованих територій СРСР. Попри пропагандистське спрямування Харківського процесу, на ньому вперше публічно були наведені докази жахливих злочинів нацизму, пов"язаних із масовим убивством цивільного населення та військовополонених на окупованих територіях СРСР і Польщі.
Until the end of 1945 the Kharkiv show trial (dated December 15-18, 1943) was the first and unique process in the USSR of war criminals, Hitler"s Germany military personnel. Its conducting took& time, which was used for the legal framework forming, evidence gathering, and reaching of the relevant international agreements. In Kharkiv the war criminals were publicly tried for the first time in accordance with the Declaration on the Responsibi&lity of the Nazis for Committed Atrocities and the Decree of the USSR Supreme Soviet Presidium number 39 dated April 19, 1943. The Kharkiv show trial was a well-organized and stage-managed Soviet process aimed primarily at propaganda tasks. Low-ranki&ng servicemen and local soulless executors of the Nazi leaders evil will were chosen as defendants. To show mass crimes levels committed by the Nazis in the USSR the representatives of various structural units of the Wehrmacht, the SS and the German &police were brought to justice. They appeared in the court in military uniform, with insignias and awards. The speeches of the prosecution and the testimonies of the defendants and witnesses were full of horrible details, thought out to the smallest &detail and aimed to make a depressing impression on audience. The evidential materials contained not only the denouncing testimony of the defendants, they described the Nazi war crimes, committed not only in the Kharkiv region, but they were also ill&ustrative for all the occupied territories of the USSR. The Kharkiv show trial had to demonstrate the Nazis" plans to kill the peoples of the Soviet Union, regardless of their ethnicity. In order not to focus attention on the categories which were su&bject of the wholesale slaughter, such as Jews, Roma, people with disabilities and mentally disturbed persons, the Soviet investigation veiledly called them "peaceful Soviet citizens". Another issue that the prosecution attached importance to and cov&ered in detail in the case file was the gas vans or "murderess" used by the Nazis to kill the civil population. Despite the propagandist tendency of the Kharkiv trial, it was the first that overtly provided the evidence of Nazi horrific crimes connec&ted with the mass murder of civilians and army prisoners on the occupied territories of the USSR and Poland.army prisoners on the occupied territories of the USSR and Poland.
