Відомо, що принцип суверенної рівності та взаємності держав лежить в основі сучасних міжнародних відносин , а всі держави - члени ООН рівні у правовому статусі та зобов " язані співпрацювати одна з одною . Водночас від ефекти - вної геополітичної активності та здатності до орієнтованої на результат співпраці напряму залежить роль кожної держави на міжнародній арені . У статті проаналізовано інтенсифікацію міжнародного вектору діяльності нашої дер - жави , що розпочалася 2020 р ., шляхом створення субрегіональних союзів із сусідніми державами . Метою цих об " єднань є розбудова нової архітектури міжнародної безпеки в галузі захисту прав людини . Досліджено також оновлені стратегічні документи уряду , що націлені на розбудову регіональної співпраці , а та - кож розглянуто теоретичні передумови для створення субрегіональних механізмів захисту прав людини у межах європейської регіональної системи захисту прав людини . Проведено порівняльний аналіз діяльності найефективні - ших субрегіональних об " єднань з кінця 1990- х рр . Права людини є об " єднувальним фактором глобальних міжнародних зносин останнього століття . З огляду на це у дослідженні встановлено , що стратегія України щодо відродження старих і створення нових форматів субре&гіона - льної співпраці , таких як Люблінський трикутник , Асоційоване тріо , Квадрига та , звісно , Кримська платформа , пове - ртає в порядок денний міжнародної спільноти проблеми захисту прав людини , а також допомагає Україні досягати важл&ивих геополітичних цілей . Ця діяльність у короткотерміновій перспективі дозволяє Україні отримувати додаткові дози вакцини від CoViD-19, а також сучасне озброєння для посилення обороноздатності держави у стримуванні збройної агресії Росії на Сході& України . Водночас у середньотерміновому вимірі окреслена стратегія допоможе Україні стати повноправним членом ЄС і НАТО . А в довготерміновому - реалізувати політику реінтеграції та деокупації Автономної Республіки Крим і м . Севастополя й безп&ечно повернути їх під контроль України в межах міжнародно визнаних кордонів . Зрештою , такі субрегіональні союзи поліпшують структуру захисту прав людини в межах універсальної системи захисту прав людини і відповідних європейських механізмів , по&силюють роль України в міжнародних перемовинах і закріплюють позицію України в міжнародних зносинах як Східної брами Європи.
It is known that the principle of sovereign equality and recipr ocity of States underlies contemporary international &relations. All UN member states are equal in legal status and obliged to co-operate with one another. At th e same time, the role of each state on the wo rld stage directly depends on its efficient geopolitical interactions and the willingness to& engage in win-win cooperation. The article analyzes the increasing Ukrainian cooperation practices since 2020 through the estab lishment of the subregional all iances to pursue the newly approved foreign policy strategy. Th e associations are pr&omoted concerning building a new in ternational security architec ture in human rights. The article deals with updated governmental strategic documents ai med at enhanced engagement of Ukraine in regional cooperation . The report also considers th&eoretical grounds for creating subregional human rights protection mechanisms within the European regio nal systems and includes the comparative analysis of the most effective subregional as sociations since the late 1990s. Human rights are a unif&ying factor in global relations of the l ast century. Therefore, the study has found that Ukraine"s strat egy to revive old and create new formats of subregional cooperation, such as the Lub lin Triangle, the Association Trio, the Quadriga, and, of &cou rse, the Crimea Platform, brings back to the international community agenda issues related to the hum an rights protection, as well help achieve essential important geopolitical goals of Ukraine. Such activities allow Ukraine, in the short-t&
