Досліджуються питання колективного образу вахманів СС, які закінчили спеціальну школу у Травніку й були фігурантами літерних справ, що стосувалися Янівського табору смерті у Львові. Яким був контингент курсантів табору Травніки, як туди потрапляли колишні військовополонені червоноармійці, хто вони були за національністю й соціальним походженням, скільки їм було років , чи добровільно вони ставали охоронцями таборів смерті, чи були серед них члени українських націоналістичних організацій? Ці та інші питання розглядаються в контексті трагічних подій, що мали місце на маленькому клаптику землі в околиці Львова впродовж 1941-1943 рр. Головним джерелом для аналізу є протоколи допитів, агентурні донесення та протоколи впізнання, які містяться в десятках томів літерних справ No 9 і No 638. Поряд із цим, у статті використовуються аналітичні матеріали слідства, наприклад, довідкова інформація про злочини, скоєні у Львові в роки нацистської окупації та про персоналії злочинців, про історію Янівського табору смерті тощо. Особливу увагу приділяється питанням "мотивації" військовополонених Червоної армії та процедурі їхнього переходу на німецьку службу, вивченню методів психологічного тиску на них із метою перетворити на слухняні знаряддя для вбивства.
Біогр&афічні дані "травниківців" яскраво засвідчують, що досвід їхнього довоєнного життя в більшовицькій системі терору, шокуючі воєнні переживання, полон і неймовірно високий рівень смертності військовополонених узимку 1941-1942 рр., психологічний і фізич&ний тиск із боку нацистів, практично нівелювали будь-які моральні застереження у вахманів СС, які, цілком усвідомлюючи злочинність своїх дій, у більшості випадків аж до останнього дня існування Третього райху, продовжували слухняно виконувати накази &нацистів, а після війни всіляко приховати свою причетність до охоронних відділів СС. Класичним механізмом самовиправдання для колишніх випускників підготовчого табору СС у Травніку була теза про "вимушеність" їхніх дій під тиском обставин, загрозою с&мерті тощо.
The article studies the issues of the collective image of SS Wach mans, who graduated from a special school in Trawnik and were involved in letter cases related to the Janiwska/Janowska Death Camp in Lviv. What was the contingent of cade&ts of the Trawniki camp, how d id former Red Army prisoners of war get there, who were they by nationality and social origin, how old were they, did they voluntarily become guards of death camps, were there members of Ukrainian nationalist organizati&ons among them? These and other issues are considered in the conte xt of the tragic events that took place on a small piece of land near Lviv duri ng 1941-1943. The main sources for analysis are interrogation records, intelligence reports and identif&ication protocols, which are contained in dozens of volumes of letter cases No 9 and No 638. In addition, the article uses analytical materials of the investigation, for example, background information on crimes committed in Lviv during the Nazi occu&pation and the personalities of criminals, the history of the Janiwska/Janowska Death Camp, etc. Particular attention is paid to the issues of "motivation" of Red Army prisoners of war and the procedure for their transfer to German service, the st u&dy of methods of psychological pressure on them in order to turn them into obedient weapons of murder.
The biographical data of the "Trawniki men" clearly show that the experience of their pre-war life in the Bolshevik system of terror, shocking mil&itary experiences, captivity and the incredibly high mortalit y rate of prisoners of war in the winter of 1941-1942, psycholo gical and physical pressure from the Nazis, virtually eliminated any moral warnings the SS Wachmans, who, fully aware of the& criminality of their actions, in most cases until the last day of the Third Reich, continued to obey the orders of the Nazis, and after the war to hide their involve ment in the SS sesecurity forces. The classic mechanism of self-justification for f&
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
