The coronavirus pandemic has intensified changes in the government"s relations with religious organizations not only around the world, but also in Ukraine. That is why it appears not only as a threat, but also as a challenge. Religious understanding focuses not so much on the study of the causes of epidemics, diseases, etc., but focuses on highlighting the specifics of the functioning of religious organizations, including Orthodox in such a crisis, the peculiarities of state-confessional relations during a pandemic, as well as disclosing potential consequences. both for the clergy and the laity. Domestic Orthodox denominations, as well as other religious organizations in general, found themselves between the threat of full-fledged worship and the challenge of new forms of communication between the clergy and the faithful. In particular, the PCU has clearly followed the instructions of the WHO, the Ministry of Health and the government regarding compliance with restrictions on the functioning of religious organizations. However, all this resulted in discussions within the clergy about the potential introduction of online sacraments such as Communion and Confession. At the same time, the position of the head of the UOC-KP, Patriarch Filaret, was as& follows: a pandemic is not a reason to deviate from the established practice of worshiping the Orthodox Church. This manifested itself in the fact that the UOC clergy often ignored quarantine restrictions, especially in large monasteries. We believe& that such intransigence of the UOC representatives to the recommendations and restrictions imposed by the state authorities is due to the fact that it is in this Orthodox denomination that a fairly large number of fundamentalist believers are observ&ed.
Пандемія коронавірусу активізувала зміни відносин влади з релігійними організаціями не лише у всьому світі, але й в Україні. А саме тому вона постає не лише як певна загроза, але й як виклик. Релігієзнавче осмислення акцентовано не стільки на до&слідженні причини появи епідемій, хвороб і т. п., скільки зосереджується на висвітленні специфіки функціонування релігійних організацій, зокрема православних у такій кризовій ситуації, на особливостях державно-конфесійних відносин під час пандемії, а& також розкритті потенційних наслідків від неї як для духовенства, так і мирян. Вітчизняні православні конфесії, як і загалом інші релігійні організації, опинилися між загрозою повноцінного здійснення богослужінь та викликом щодо появи нових форм ком&унікації між духовенством та вірянами. Зокрема, ПЦУ проявила чітке виконання приписів ВОЗ, МОЗ та керівництва держави щодо дотримання обмежень у функціонуванні релігійних організацій. Однак це все вилилось у дискусіях усередині духовенства щодо потен&ційного запровадження онлайн-таїнств, таких як Причастя та Сповідь. Разом з цим позиція очільника УПЦ КП, Патріарха Філарета, була такою: пандемія не є причиною відступати від усталеної практики здійснення богослужінь православної церкви. Проявилось &це у тому, що священство УПЦ часто ігнорувало обмеження карантину, особливо у великих монастирях. Ми вважаємо, що така непоступливість представників УПЦ рекомендаціям та обмеженням, запровадженим державною владою, пов"язана з тим, що саме в цій право&славній конфесії спостерігається доволі велика частина віруючих фундаменталістів.
