Наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. у середовищі української інтелігенції сформувалася думка про необхідність особистого внеску в розвиток наукового й культурно-освітнього потенціалу українського народу. До такої діяльності інтелектуалів підштовхував негативний вплив на українську освіту й науку Валуєвського циркуляру та Емського указу. Провідні діячі українських громад і партій закликали українців зробити свій посильний внесок у розвиток освітньої та наукової складової українського народу. Переважно це були українці з ліберальними поглядами, однак таку позицію також поділяли і їхні політичні опоненти - соціал-демократи. Одним із тих, хто відгукнувся на заклик, став Михайло Єлисейович Слабченко. Мета роботи полягає в аналізі суспільно-політичних переконань М. Слабченка як одного з активних представників українського інтелігенції першої третини ХХ ст. Серед методів, застосованих для розкриття теми, використано методи історизму, об"єктивності та науковості. На основі опублікованих і неопублікованих архівних матеріалів досліджено суспільно-політичні переконання відомого вченого 1920-х рр. М. Слабченка, що й обумовлює її наукову новизну.
Суспільно-політичні погляди вченого визначили напрями його українознавчої діяльності, яка розпочалася одразу після за&кінчення історико-філологічного факультету Одеського університету, коли він долучився до культурно-освітньої роботи місцевої громади українців. Особливо варто відзначити його працелюбність і безвідмовність в організації різноманітних освітніх заходів&, діяльності одеської "Просвіти", Одеського наукового товариства, роботі з дослідження історії Гетьманщини, економіки України ХІХ ст. та інших українських тем. Вивчення суспільно-політичних поглядів М. Слабченка дозволило виділити чотири основних ета&пи еволюції його переконань: 1) 1903-1917 - визначення пріоритетів діяльності в українознавчій сфері; 2) 1917-1920 - домінування суспільно-політичного чинника; 3) 1920-1930 - поєднання як педагогічної, так і наукової роботи; 4) 1930-1952 - повна відм&ова від обговорення і дослідження будь-яких політичних тем.
In the late 19th - at the beginning of the 2 th century the Ukrainian intelligentsia formed an idea of the importance of personal intellectual contribution to the national development in su&ch fields as of education, science and culture. This concept emerged due to the negative impact of the Valuev Circular and the Ems Decree on Ukrainian education and science. Leading figures of Ukrainian communities and parties called on Ukrainians to& contribute to the development of education and science. Most of them were Ukrainians with liberal views, but this position was also shared by their political opponents, namely the Social Democrats. Mykhailo Yeliseyovych Slabchenko became one of thos&e who responded to the call. The purpose of the work is to analyse the social and political beliefs of M. Slabchenko as one of the active representatives of the Ukrainian intelligentsia of the first third of the twentieth century. As for the methodol&ogy used to cover the topic, the methods of historicism, objectivity and science have been applied in the article. The scientific novelty of the research lies in the fact that social and political views of M. Slabchenko, the famous scientist of the 1&920s, are considered on the basis of both published and unpublished archival materials.
Social and political priorities of the scientist determined his interest to Ukrainian studies, which began immediately after graduating from the Faculty of Histo&ry and Philology of Odessa University, when he joined the local community of Ukrainians. He put a lot of efforts into organizing various educational activities of the Odessa "Prosvita", the Odessa Scientific Society, contributed to the research work &on the history of the Hetmanate, the economy of Ukraine in the 19th century, etc. The study of social and political views of M. Slabchenko allowed us to define four main stages in the evolution of his beliefs: 1) 1903-1917 - formation of the prioriti&
