Рец. на кн.: Сікора Г.В. Фонетика сучасного львівського мовлення : дис. канд. філол. наук : 10.02.01 ? українська мова. - Київ : Ін-т укр. мови НАН України, 2021. - 532 с.
Анотація:
Sikora G.V. Phonetics of modern Lviv speech. A Thesis for a Candidate Degree in Philological Studies : 10.02.01 – Ukrainian Language. – Kyiv : Institute of Ukrainian Language of National Academy of Sciences of Ukraine, 2021. – 532 р.
Образ міста формуєйого історія, яка накладається на культуру й мову його мешканців. Львів – місто з непересічною історією, а відтак – з особливою культурою та мовленням. Genius loci творить неповторну атмосферу міста, його самобутність, закорінену в часі. Нашарування різних епох і культур у поєднанні зі своєрідною ментальністю мешканців міста творять Львів багатоликий: "міфологізовано австро-угорський, ностальгійно польський, радикально націоналістичний, суперечливо радянський, контрастно український, зрештою, Львів особистий" (Leopolis multiplex, Київ, 2008, с. 1). Львів, як і будь-яке інше місто, має свою мову, формуючи – рік за роком, епоха за епохою – свій лексикон.
Мовлення Львова творять особистості, а радше їх ідіолекти, які формують особливості територіальні (місце народження та проживання), часові (епоха, вік), професійні (освіта, фах), соціальні (статус, оточення), етичні й естетичні (рівень культури та виховання). Сучасне львівське мовлення, а саме його фонетичну
систему, яка, як відомо, є найбільш кон&сервативною та стійкою до змін, в українському мовознавстві комплексно проаналізовано вперше. Тому безперечного схвалення заслуговує вибір об"єкта дослідження – українське усне
мовлення львів"ян початку ХХІ ст., проаналізоване з огляду на історичні &передумови та специфіку функціювання в контексті наддністрянського говору та літературного стандарту.
