Представлено результати аналізу рукописної спадщини письменників-подолян: С. Руданського, А. Свидницького, М. Коцюбинського. Описано лінгвальні риси, які маркують ідіоситль кожного з цих авторів. Актуальність зумовлена потребою дослідити мовну практику цих авторів як представників українського письменства
ХІХ ст. у контексті їхнього зв"язку з Поділлям, простежити шляхи формування і становлення літературних норм, вплив на мову письменників рис рідного їм подільського говору південно-західного наріччя, що наближує до розв"язання широкої проблеми діалектно-літературної взаємодії. Методологічною засадою статті є увага до автографів і першодруків, що виявилося випраданим і результативним у дослідженні, оскільки тексти творів цих авторів виданих пізніше зазнали редакторського втручання й більшість рис, що маркують їхній ідіостиль, знівельовано. Використано архівні матеріали, зокрема автографи, які зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (м. Київ), в Інституті рукописів Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України (м. Київ), у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського (м. Чернігів) та ін. Це є спроба визначити роль мовно-культурного регіону (ареалу) в розвит&ку агальнонаціонального літературного стандарту; дослідити проблеми формування української літературної мови в послідовності особистість – колектив / регіон, зважаючи при цьому на принцип дуальності індивідуальне – колективне. Спостереження над мов&отворчістю письменників-подолян виявляє насамперед двоєдність. З одного боку – тісний зв"язок із мовним довкіллям, із якого виростали й де формувалися ці мовні особистості, з іншого – виразне прагнення до надлокальності. Констатуємо наявність багатьо&х індивідуальних
рис у їхній мовотворчості, кожен із них це окремо різьблена мовна постать, але більшість рис, які ми зафіксували, виявилися спільними для усіх авторів і поширеними в подільських говірках. І перевірка за зібраннями текстів, за спост&ережуваною діалектною субстанцією, за зіставленням із Атласом української мови, іншими діалектними описами дає підстави стверджувати, що багато з них живі й дотепер.
The results of the analysis of the manuscript heritage of Podillian writers: S. Rud&anskyi, A. Svydnytskyi, M. Kotsiubynskyi are presented. Lingual features that feature the individual style of each of these authors are described. The topicality is due to the need to study the language practice of these authors as representatives of& Ukrainian literature of the XIX century in the context of their connection with Podillia, to trace the ways of forming and developing of literary norms, the influence on the language of writers of the native Podillia dialect of the south-western dia&lect, which brings closer to solving to solving a broad problem of dialectal-literary interaction. The methodological basis of the article is attention to autographs and first editions, which turned out to be justified and effective in the study, sin&ce the texts of the works of these authors published later experienced editorial intervention and most of the features marking their individual style were leveled. Archival materials were used, in particular autographs stored in the Manuscripts Depar&tment of Taras Shevchenko Institute of Literature of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv), at the Manuscript Institute of the National Library of Ukraine named after VI Vernadsky of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv), in Chernih&iv State Literary-Memorial Museum of Mikhailo Kotsyubinsky (Chernihiv) and others. This is an attempt to determine the role of the linguistic and cultural region (area) in the development of the national literary standard; to study the problems of fo&rmation of the Ukrainian literary language in the sequence personality – collective / region, taking into account the principle of duality individual – collective. Observation of the linguistic creativity of Podillian writers reveals duality, first o&
