The purpose of the article is to analyze one of the key moments in the history of the Soviet Union - the 20th Congress of the Communist Party of the Soviet Union in February 14-25, 1956. The task is to investigate the relationship between the two main ideas that were expressed at the sessions of the Congress by N. S. Khrushchev and party comrades: exposing the personality cult of J. V. Stalin and rethinking the idea of peaceful coexistence of the two systems, proposed by V. I. Lenin. The history of philosophy in Stalin"s period, the struggle of dialectics with mechanists is analyzed, the influence of J. V. Stalin on changes in philosophy, which has acquired a dogmatic character thanks to the cult of personality, is demonstrated. Dialectics with its unity of opposites, being at the basis of all phenomena of nature and society, creates contradictions in the understanding of certain phenomena. That is why the concepts of "peace" and "war" acquire opposite connotations. After the exposure of the cult of personality, it is time for a new ideology, part of which is the recognition of terror in past and a peaceful orientation in foreign policy. The article analyzes the critical literature and transcripts of the congress" reports.
Проаналізовано один із& ключових моментів в історії Радянського Союзу - XX з"їзд Комуністичної партії Радянського Союзу 14 - 25 лютого 1956 р. Досліджено взаємозв"язок між двома основними ідеями, висловленими на засіданнях з"їзду Н. С. Хрущовим та товаришами по партії: роз&криття культу особистості Й. В. Сталіна та переосмислення ідеї мирного співіснування двох систем, запропонованої В. І. Леніним. Проаналізовано історію філософії сталінського періоду, боротьбу діалектики з механістами, продемонстровано вплив Й. В. Ста&ліна на зміни у філософії, яка набула догматичного характеру завдяки культу особистості. Діалектика з її єдністю протилежностей, що лежить в основі всіх явищ природи та суспільства, породжує суперечності в розумінні тих чи інших явищ. Саме тому понят&тя "мир" та "війна" набувають протилежних конотацій. Після викриття культу особистості настав час нової ідеології, частиною якої є визнання терору в минулому та миролюбна орієнтація у зовнішній політиці. Проаналізовано критичну літературу та стеногра&ми доповідей з"їзду.
