Після закінчення терміну заслання Олександра Соколовська хотіла повернутися до рідного міста Миколаїв, тому її справу поліція Іркутська направила до поліції Миколаєва. Архівна справа, що зберігається в провінційному архіві, досі невідома дослідникам. Введення до наукового обігу її оригінальних документів, більшість з яких написана власноруч Левом Троцьким і Олександрою Соколовською, а авторство інших належить чинам поліції, дозволяє переоцінити ставлення не лише до Лева Троцького, а й до багатьох більшовицьких лідерів. Висновки. Приватне життя Лева Троцького не можна відокремити від його громадської діяльності. Його ставлення до Олександри та дітей яскраво демонструє, чому він міг чинити жорстоко. Попри стан здоров’я дружини Троцький спочатку симулював хронічну хворобу (tabes dorsalis), щоб переїхати в Іркутськ, і нарешті втекти з сибірського заслання до Лондона, а потім до Парижа, де він не тільки брав участь у революційній боротьбі, а й через кілька місяців завів роман з іншою жінкою. Архівні документи підтверджують аморальність поведінки Лева Троцького та особисту трагедію Олександри Соколовської. Відтак, можна говорити про популярність Троцького, однак не про велич його особистості. На жаль, можна виявити чимало аналогічних прикладів з історі&ї людства, включаючи революційні події 1917 року, які стверджують причинно-наслідкові зв’язки у вчинках людей, і зробити висновок, що люди не можуть відрізнятися в особистому та соціальному житті. Вчинки в особистому житті визначають поведінку в сусп&ільстві і навпаки.
