Досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку ("філософія філософії"). Авторка здійснює аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв"язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона. Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв"язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв"язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу). Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридианське поняття традиції. Доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, грунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, зумовлює й уможливлює деконструю&вання опозиції між сво- бодою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір ке- рується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в смисловому контексті, заданому к&онцептами перекладу (або переходу), іншого та межі.
