Кооперація культурологічних аспектів і стратегій перекладу художньої літератури турецькою мовою.
The proposed study focuses on identifying the processes of cooperation of cultural aspects on the border “West-East” and strategies of literary translationin the Turkish-speaking space. The use of methods of comparative and translational analysis of texts has effectively influenced the identification of vivid examples of the use of Turkish translators’ techniques of domestication and foreignization. The article presents factual material from the works of famous Western artists (W. Shakespeare, Moliere, D. Swift) in comparison with Turkish translations and interpretations, and for the first time presents a detailed analysis of excerpts from P. Zahrebelnyi’s novel “Roksolanа” in comparison with Turkish translation. As a result of the study, the fact of the advantage of domestication over foreignization and its causes was established, namely the desire of the Turks to maximize the preservation of national values and protect them from external influences. Turkish translators resort mainly to such methods of translation as omission, lexical substitution, substitution of realities, abbreviations, paraphrases, thus “domesticating” the foreign context. Howe&ver, in some cases, when it is not a question of possible “encroachment” on national values, Turkish translators fully adhere to the translation rules and techniques. The originality of the revealed results lies first of all in the fact that there is& clear evidence of systematic (from the second half of the XIX – to the beginning of the XXI century) partial resistance of the Turkish nation to cultural globalization in the religious and social spheres. This has been and continues to be the case i&n the Republic of Turkey through “protective modernization”, which allows it to keep pace with Western trends without fundamental changes in the traditional cultural space.Dans notre etude, il s’agira d’examiner des traductions turques des ?uvres lit&teraires des langues europeennes, telles que l’anglais et le francais, mais aussi des langues slaves, a savoir, le russe et l’ukrainien, notamment a l’epoque des reformes dans l’Etat ottoman (хiхe – ххe s.). Nous analyserons quelques traductions en l&angue turque afin de nous interroger sur les approches de leurs auteurs pour assurer la reception, a leur sens, correcte des ?uvres litteraires etrangeres par les lecteurs turcs. En effet, nous porterons notre attention, en particulier, aux strategie&s traductives accommodees a la specificite nationale des Turcs. Nous presenterons quelques exemples des textes de depart et d’arrivee pour montrer les modifications que les traducteurs apportent intentionnellement a l’original pour les adapter aux « &interets nationaux ». Notre corpus est constitue des traductions turques des ?uvres de Moliere et de Shakespeare, mais aussi de celles des ecrivains ukrainiens, Taras Chevtchenko et Pavlo Zahrebelnyi. La traduction est un levier important pour facili&ter les processus de communication des individus et l’echange des biens culturels pour satisfaire les besoins spirituels de l’homme. Les ?uvres traduites sont egalement une source d’accumulation de connaissances sur d’autres civilisations, sur d’autr&es peuples. Si la litterature nationale concentre en elle l’information culturelle sur un peuple donne, la traduction de ses ?uvres sert de mediation dans la communication entre les langues et les cultures.
Пропоноване дослідження сфокусоване на вия&вленні процесів кооперації культурологічних аспектів на межі „Захід–Схід” та стратегій художнього перекладу в турецькомовному просторі. Застосування методів порівняльного та перекладацького аналізу текстів ефективно вплинуло на виокремлення яскравих &прикладів застосування турецькими перекладачами прийомів доместикації та форенізації. Подано фактичний матеріал з творів відомих західних митців у порівнянні з турецькими перекладами та інтерпретаціями, а також вперше здійснено детальний аналіз уривк&
