У статті розглядається поняття завершення в теорії автора М.М. Бахтіна, що відіграє в ній ключову роль, а також використовується як засадниче в деяких сучасних теоріях історичної поетики. Розглядаються термінологічні та метафізичні витоки цього поняття.Проводиться порівняльний аналіз поняття завершення в Бахтіна та Германа Когена, в якого воно було запозичене. Показується, що в його основі лежить метафізичний ідеал відносин між Богом та людиною. Робиться висновок, що це поняття для його активного використання потребує змістовного переформулювання.
The article deals with the notion of completion in M.M. Bakhtin"s theory of author which plays a key role in it and is also used as fundamental in some modern theories of historical poetics. The terminological and metaphysical sources of this notion are analyzed. The comparative analysis of the notion of completion of Bakhtin and also of Hermann Cohen from whom it was borrowed is proposed. It is shown that this notion is based on the metaphysical ideal ofthe relation between God and human. It allows to arrive at the conclusion that this notion needs being redefined to be actively used.
