Проаналізовано підходи до професійного розвитку вчителів у зарубіжних країнах. Аналіз досвіду світових країн показав, що як державні навчальні заклади і спеціалізовані установи / провідні академії та приватні компанії роблять вагомий внесок у неперервний, професійний розвиток педагога, його самоосвіту. Підкреслено, що професійний розвиток різних держав має свої особливості, постійно трансформується, враховуючи сучасні потреби. Акцентовано увагу на різних формах навчання, інноваційних методиках, програмах, проєктах, курсах. У Фінляндії підвищення кваліфікації вчителів відбувається за допомогою спеціальних програм, проєктної діяльності на базі шкіл, проєктів міжнародного співробітництва і національних дослідницьких програм. Організацію підвищення кваліфікації здійснює Національна Агенція Освіти Фінляндії. У Великобританії вчитель щороку повинен пройти підвищення кваліфікації тривалістю 18 днів (30 год). Вчитель може обрати курси які пропонують в університетах, незалежних консультативних центрах, департаментах освіти, вчительських центрах, місцевих органах освіти, школах. У Франції підвищення кваліфікації здійснюють різноманітні установи післядипломної освіти, університетські інститути та регіональні центри освіти. Професійний розвиток німецьких учи&телів базується на двох основних факторах: підвищення кваліфікації та додаткове навчання. В Китаї самонавчання та курси підготовки вчителів здійснюють на базі навчальних закладів та передбачають накопичувальну кредитну систему. Неперервна освіта вчит&елів Сінгапуру здійснюється Національним інститутом освіти кілька разів за професійну кар"єру. Держава фінансово стимулює професійний розвиток вчителів.
