Головна сторiнка
eng
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича UNDP in Ukraine
Увага! Відтепер можна отримати пластиковий читацький квиток також за адресою:
проспект академіка Глушкова 2, кім. 217.

Подробиці читайте тут.
Список містить (0 документів)
Ваше замовлення (0 книжок)
Перегляд стану та історії замовлень
Допомога

Назад Новий пошук

Опис документа:

Автор: Сидоренко О., Бондаренко О., Садимака М.
Назва: Гендерні наративи в мас-медіа: фемінітиви vs маскулінитиви
Видавництво: [б. в.]
Рік:
Сторінок: С. 124-133
Тип документу: Стаття
Головний документ: Філологічні трактати
Анотація:   Описано тенденції використанні фемінітивів і маскулінативів у медіадискурсі з огляду на їхні лексико-семантичні й формально-граматичні властивості в контексті дотримання гендерно коректного мовлення. Застосування описового методу дало змогу схарактеризувати формально- граматичні й лексико-семантичні властивості фемінітивів і маскулінативів; 2) аналіз словникових дефініцій сприяв установленню лексико-семантичних груп репрезентантів соціальної статі в мові мас-медіа; 3) метод моделювання дав змогу визначити лексико-граматичні моделі вербалізаторів соціальної статі; 4) контекстуально-інтерпретаційний метод дозволив виявити стереотипні тенденції у функціонуванні фемінітивів і маскулінативів. Засобом досягнення гендерно коректної комунікації є гендерночутливе мовлення – використання мовних ресурсів, зокрема фемінної лексики на позначення осіб жіночої статі за родом діяльності або за професією, з метою уникнення гендерної дискримінації в медіамовленні зокрема. Українська мова має значний потенціал для дотримання гендерно коректного мовлення: гендерні лексеми, представлені грамемами чоловічого або жіночого роду; бігендерні – з граматичного погляду розщеплювані на дві родові форми, позбавлені іманентних ознак фемінності / маскулінності, проте здатні нази&вати як осіб жіночої, так і чоловічої статі за родом діяльності чи професією; агендерні, яким властива системна незалежність гендерних характеристик від граматичного роду, можуть виражатися будь-якими родовими грамемами. У мас-медійному дискурсі спос&терігається тенденція до активізації фемінітивів, що є яскравим виявом мовної політики, спрямованої на розширення цієї лексико-семантичної групи, утвердження гендерної культури в мові. Водночас вживання фемінітивів у мові ЗМІ не стало системним: наяв&ні лексичні лакуни в найменуваннях жіночих професій, гендерна асиметрія (граматична й семантична), що пояснюються ситуативно-прагматичними використанням бігендерних та агендерних лексем як найменувань осіб жіночої статі за їх соціальними ролями; наяв&ні прояви стереотипних уявлень про соціальні ролі чоловіка і жінки.



Пошук: заповніть хоча б одне з полів


Шукати серед складових частин документу "Філологічні трактати"
Розділ:
Назва:
Будь ласка, пишіть 2-3 слова з назви БЕЗ ЗАКІНЧЕНЬ!
Так імовірніше знайти потрібний документ!
слова не коротші ніж 3 символів, розділені пробілами
Автор:
Будь ласка, пишіть прізвище автора без ініціалів!
не коротше ніж 2 символи
є повний текст
Рік видання:
Видавництво:
з     по  
Види документів:
 Книга  Брошура  Конволют (штучно створена збірка)  Рідкісне видання
 Автореферат  Дисертація
 Журнал  Газета
 Стаття  Складова частина документа
Новий тематичний пошук
       
      
        
Цей сайт створено за спiльною програмою UNDP та
Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка
проект УКР/99/005

© 2000-2010 yawd, irishka, levsha, alex