Статтю присвячено огляду мистецького феномену Б. Травена. Мета статті – аналіз методологічних підходів до вивчення творчості письменника, які сформувалися у філологічній науці багатьох країн: Німеччини, Мексики, Росії, США, Австралії, Уругваю. Зазначається, що ще за життя письменника сформувалася тенденція з’ясування його ідентичності, тож біографічний підхід виявився найпотужнішим. Головним недоліком зазначеного напрямку було нехтування аналізом творчого доробку письменника. Сучасні дослідники залучають постать Б. Травена до лінгвокультурологічних, історико-культурних, цивілізаційних, інтермедіальних студій. Зміни векторів у вивченні творчості загадкового письменника збігаються зі світоглядними змінами на європейському та американському континентах. Але попри усі світоглядні зсуви мало хто цікавиться поетикою Б. Травена. Дослідження власне художніх особливостей його творчості, внутрішньо поетичних закономірностей його стилю не сформували ще необхідного методологічного інструментарію. Зроблено висновок про те, що Б. Травен постає як феномен, затребуваний сучасною ситуацією культурних дифузій. Його творча постать утілює в собі ідею розмитості кордонів і меж – державних, особистісних, мовних, жанрових, мистецьких – і як така може концентрувати в со&бі проблематику цілого спектру філологічних досліджень. Запропоновано подальше вивчення феномену Б. Травена у річищі культурно-історичничного методу, що дозволяє проаналізувати творчість письменника у контексті естетичної, соціально- економічної, пол&ітичної парадигм епохи.
