Запропоновано републікацію та аналіз маловідомого спогаду Тараса Франка про батька. З’ясовано значний евристичний потенціал мемуарного образка. Відзначено свіжість та колоритність синових свідчень про життєвий та творчий шлях Івана Франка. Зокрема взятодо уваги інформацію про мандрівки родини Франків мешканнями Львова; про спільні походи на Крайову виставку, що функціонувала з червня по жовтень 1894 року у Стрийському парку; про роль Івана Франка в упорядкуванні книжкової частини в етнографічному відділі виставки та дальше висвітлення діяльності цього відділу у серії публікацій на сторінках “Кур’єра Львівського”; про батькове захоплення рибальством і апробацію різних способів “полювання” на рибу, зокрема й так званого прийому “на трутку”; про історіюоднієї приповідки, яка, потрапивши “у сіті” феноменальної Франкової пам’яті, згодом збагатила колекцію народного мудрослів’я у понад тридцятитисячному корпусі “Галицько-руські народні приповідки”; про особливості “функціонування” творчої робітні генія та про багато інших фактів, які дають змогу пізнати Івана Франка як “цілого чоловіка”.