Досліджено особливості поетики твору Івана Франка “Як Русин товкся по тім світі” (першодрук польською мовою – 1887, українською – 1891). Окреслено жанрові маркери, на підставі яких твір кваліфіковано як химерне оповідання з елементами філософської казки-притчі (осмислення життя людини, намагання знайти своє місце в світі, символічно-метафоричний підтекст та алегоричні образи), політичної сатири, апокрифа, анекдоту, фейлетону, видіння. Простежено ґенезу тексту про образ вічного мандрівника, наявного в багатьох легендах та переказах і популярного і в світовій, і в українській літературі. На думку дослідниці, І. Франко створив оригінальне оповідання. Народна мораль і етика, фольклорна фантастика, повір’я, вірування, християнські заповіді – додаткові джерела та складові цього твору. Здійснено порівняльний аналіз україномовних двох видань (1891, 1906) та польськомовного варіантів.
