Розглянено роль історичного і соціального контексту у формуванні наукових у широкому розумінні слова поглядів як основний чинник виникнення феномена новаторства. Позиція Локка щодо свободи людини у творі “Дві розвідки про правління” зіставляється із позицією Гоббса у творі “Левіатан”. Осмислено ключові концепти, якими послуговується Локк, а саме – природний закон і природне право; стан природи і стан війни; погодження чи згода усіх членів спільноти чи республіки підпорядковуватися тому чи іншому правлінню. Питання рабства отримало новітнє висвітлення у контексті сучасності, обґрунтовано доцільність варіативного підходу до перекладу філософських творів. Описується дискусія щодо співвідношення емпіризму і нативізму (Декарт / Локк) як визначальна риса усіх періодів розвитку європейської філософської думки.
