У несприятливих умовах, таких як збройний конфлікт, викладачам та іншим працівникам освіти необхідно створювати відповідні можливості для навчання, щоб допомогти здобувачам освіти, які опинилися в кризовій ситуації, повернутися до навчання та продовжитийого. Заклик до якісної освіти в країнах, що перебувають в умовах воєнного стану, піднімає низку питань щодо способу навчання, який може виявитися найбільш прийнятним для здобувачів вищої освіти. У статті представлено огляд двох взаємодоповнюючих навчально-методичних підходів, які ми, викладачі, можемо ініціювати для досягнення навчальних цілей в умовах військового конфлікту. Навчальні ініціативи розглядаються як такі, що застосовуються на заняттях з англійської як другої мови у вищих навчальних закладах, а також можуть бути застосовані в широкому спектрі предметних дисциплін у відповідь на кризову ситуацію. Такі підходи до викладання матеріалу вимагають від викладачів зосередження на співчутті та емпатії під час надання допомоги у навчанні. Проте, вони не лише слугують меті пом"якшення психологічного впливу збройного конфлікту, але й можуть зробити освітню систему більш стійкою. Це особливо актуально в умовах нестабільності та небезпеки. Ініційовані підходи викладання базуються на низці останніх &оглядів, опитувань, інтерв"ю, документів, проектів, пов"язаних з екстремальним навчанням. Робота також спирається на роздуми про те, як люди навчаються і навчають під час війни.
