Мета дослідження полягає у висвітленні недостатньо дослідженої проблеми у вітчизняній науці, що пов’язана з виробництвом модного одягу і застосуванням традиційної української вишивки в 60-х роках ХХ ст. Методологія грунтується на принципах історичного, мистецтвознавчого, культурологічного аналізу й методах систематизації фактологічного матеріалу і типологічного аналізу. Розкривається особистий внесок дизайнерів-модельєрів у піднесенні художньої вишивки в 60-х роках ХХ ст. Наукова новизна полягає в розкритті історичних джерел, артефактів, що засвідчують наявність орнаментальних вишитих елементів у декоруванні українського жіночого одягу зазначеного періоду. Із цеховими, артільними та промисловими виробництвами пов’язано виготовлення одягу з вишивкою, на території України. Проаналізовано стан української вишивки із застосовуванням сучасних модних тенденцій в одязі 60-х років ХХ ст. Висновки. Провівши дослідження модних тенденцій українського вбрання 60-х років ХХ ст. та узагальнюючи мистецтво його виробництва можемо відзначати наступне: виготовлення композиційно завершених колекцій тогочасного одягу, що розроблявся завдяки зусиллям творчих об’єднань Будинків мод, легкої та місцевої промисловості з урахуванням національних українських традицій, відб&увалося для забезпечення попиту зростаючого населення, та його культурного виховання. Здійснення та реалізація вишуканих майстерних, тематичних задумів координувало і скеровувало діяльність швейних, текстильних, трикотажних виробництв. Особливу і вел&ику увагу до моди минулих часів ХХ століття привертав національний костюм та його стилізовані елементи з традиційними мотивами української вишивки.
