Моя кібер-особистість: презентація ідентичності в мережі TikTok. TikTok – це соціальна мережа, яка надала своїм користувачам унікальне поєднання засобів комунікації та, відповідно, започаткувала новий комунікативний контекст для самовираження та презентації ідентичності. Стаття присвячена вивченню того, як тиктокери за допомогою технологій цієї мережі застосовують мову та інші семіотичні системи з метою презентувати себе, побудувати власні онлайн ідентичності та привернути до себе увагу однодумців. Дослідження ґрунтується на 45 відео з мережі TikTok, відібраних методом суцільної вибірки. Відео аналізуються за допомогою методів критичного дискурс-аналізу та, зокрема, мультимодального дискурс-аналізу, оскільки останній дозволяє розглядати поєднання вербальних і невербальних (зображення, саундтреки, одяг тощо) засобів, а також контекстуальних та інтертекстуальних структур текстів, призначених для вираження особистості тиктокерів та побудови їх ідентичності. Дослідження виявило, що тиктокери звертаються до синтаксичних конструкцій, типових для самопрезентації: таким чином вони заявляють про ідентичності, які вважають важливими, та конструюють їх шляхом цілеспрямованого ігнорування загальноприйнятих основних ідентичностей: вони проголошують або свою г&ендерну нейтральність, або здатність поєднувати ідентичності, які вважаються несумісними, або заперечують наявність у себе ідентичності як такої. Розмірковуючи про свою особистість та формуючи свої повідомлення для аудиторії, тиктокери використовуют&ь тексти, яким притаманні інтертекстуальність і мультимодальність. Поєднання мультимодальних семіотичних засобів допомагає блогерам створити техно-семіо-лінгвальний комплекс, типовий для соціальних мереж. Блогерам вдається застосовувати ці різноманіт&ні семіотичні коди для донесення відповідного значення, розкриття своєї ідентичності перед аудиторією та, нарешті, створення власної спільноти навколо побудованої ідентичності.
