Аналізується вплив мовних інновацій на конструювання державного іміджу. Термін "мовні інновації" автор осмислює як нові слова та фразеологізми, що з"являються та активно функціонують у сучасному медіапросторі, впливаючи на імідж України. Закцентовано увагу на характеристиках медійної сфери, що тиражує мовні інновації, співмірні з репрезентативними формами іміджу держави. У дослідженні виокремлено та системно проаналізовано два вектори впливу мовних інновацій на державний імідж: (1) позитивний (терапевтичний), пов"язаний із розвитком нових значень слів, словотвірних трансформацій, пошуком українських еквівалентів запозиченим лексемам, появою неофразем, еволюцією молодіжного сленгу та ін.; (2) негативний (патогенний), зумовлений деструктивними подіями векономічній, політичній, соціальній сферах, пандемією коронавірусу та ін. У статті доведено, що позитивний іміджевий ефект у масовій свідомості створює пошук українських еквівалентів запозиченим лексемам, причому не всі з них є новими. Спостережено, що типовою є ситуація функціонування в медіа слів, що набувають у масовій комунікації нового значення. Окрім того, велике значення в популяризації українських неолексем у ЗМІ має і позитивна авторська оцінка нових слів. У дослідженні наголошується: ефект&ивним лінгвістичним інструментом популяризації мовних інновацій у мовній свідомості українців є креолізація, що впливає на масового реципієнта не лише на вербальному, а й на невербальному рівні та створює позитивний іміджевий ефект. В аспекті іміджев&ої терапевтичності автором розглядається розвиток українського молодіжного сленгу, комп"ютерного жаргону, окремих лексем зі сленгу соціальних мереж із нейтральною семантикою. До уваги було взято та інтерпретовано матеріал інноваційних словників "Нові& слова та фразеологізми в українських масмедіа" (Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа: словник / Л.І. Шевченко, Д.Ю. Сизонов; відп.ред. Л.І. Шевченко Київ: ВПЦ "Київський університет", 2017-2021). Звернено увагу на нагромадження в імідж&евих текстах лексем, семантика яких пов"язана зі злочинами у цифровій комунікації та мотивована інформаційною війною, недотриманням принципів онлайн-безпеки та ін., що має патогенний ефект, дискредитуючи державний імідж. Висновковим є твердження щодо& використання мовних інновацій у медійних текстах із метою як позитивного (терапевтичного), так і негативного (патогенного) впливу на державний імідж. Значною мірою це залежить від контексту, в якому вжита неолексема, авторського ставлення до описува&ної ситуації, а також рівня медіаграмотності, медіаосвіти та критичного мислення реципієнта медіатексту.
