Мета дослідження - обґрунтувати перспективність нафтогазоносності верхньокрейдових ефузивних і карбонатних відкладів шляхом вивчення їх колекторських параметрів.
Раніше проведеними дослідженнями було встановлено, що в геологічній будові структури Мурадханли бере участь осадовий комплекс, у літологічному плані представлений глинами, алевролітами, пісками і пісковиками, доломітами, вапняками, туфами, порфіритами верхньокрейдового віку. Оскільки даний літофаціальний склад розрізу може виступати як колектор, по всій території було всебічно вивчено вулканогенні піщанисті туфи, аргіліти і щільні пісковики, а також карбонати верхньокрейдового віку. Було виявлено, що карбонати мають різний ступінь ущільненості і підрозділяються на три групи: слабо-, середньо- і сильно ущільнені, і це, у свою чергу, має неабиякий вплив на пористість породи.
На початку дослідження колекторські особливості мезокайнозойских відкладів в Євлах-Агджабединській западині (ЄАЗ) вивчалися на основі теригенних порід, які належать докайнозою. У наших же дослідженнях було вивчено крейдові відклади, представлені карбонатними і ефузивними породами, що мають вторинні колекторські властивості.
Колекторські властивості крейдових відкладів по площах ЄАЗ було вивчено на основі дослідж&ень зразків керна в лабораторних умовах. Встановлено, що колектори досліджуваної площі є карбонатними, вулканогенними і вулканогенно-осадовими, тобто складаються в основному з тріщинуватих вапняків, мергелів і доломітів. Дослідження показали, що нафт&огазоносність западини пов"язана переважно з карбонатними і ефузивними колекторами. Для оцінки перспектив нафтоносності ЄАЗ з погляду колекторських властивостей було вивчено геологічні розрізи ряду структур, і на основі отриманих за зразками керна в &лабораторних умовах даних за допомогою програми "Surfer" було складено карти Тренда. Аналіз карт дозволяє виділити відповідні зони карбонатності, проникності, пористості, що характеризуються високими, середніми і низькими значеннями. За показниками к&арбонатності територія, що вивчається, не має суворої закономірності в розподілі цього параметру, а за даними розподілу проникності ділиться на дві зони: північну, що характеризується середніми значеннями, і південну - з низькими значеннями параметра&. Між значеннями карбонатності і низькими значеннями проникності певною мірою спостерігається закономірність, і це можна пояснити вторинним перетворенням колекторських властивостей карбонатних порід, в результаті яких змінилися проникність і пористіс&ть. Розподіл пористості деякою мірою відповідає розподілу проникності. Зворотну залежність між значеннями пористості і проникності можна пояснити заповненням пустот цементуючим матеріалом у середовищі, в якому формувалися породи.
Нині для продовжен&ня пошуково-розвідувальних і бурових робіт проводяться комплексні геолого-геофізичні дослідження, в результаті чого зіставлення отриманих даних дасть можливість більш детально оцінити перспективні
The aim of the study is to substantiate the prospe&cts for the oil and gas content of the Upper Cretaceous effusive and carbonate deposits by studying their reservoir parameters.
Previous studies have established that a sedimentary complex, present in the geological structure of the Muradkhanly fie&ld, is lithologically represented by clays, siltstones, sands and sandstones, dolomites, limestones, tuffs, Upper Cretaceous porphyrites. Since this lithofacies composition of the section is of great importance as a reservoir rock, volcanic sandy tuf&fs, mudstones and dense sandstones of the Upper Cretaceous age have been comprehensively investigated throughout the territory. We studied carbonates of this age and found that they have compaction of varying extent and are divided into 3 groups: wea&kly, moderately and strongly compacted and this, in turn, has considerable effect upon the rock porosity.
At the beginning of the study, the reservoir features of Meso-Cenozoic sediments in the Yevlakh-Agdjabedi depression [YAD] were studied mainly&
