Досліджено драматургію первісних весняних обрядів на прикладі циклу хороводів «Подоляночка», які поєднують сюжет та хореографічні особливості. Акцентовано на архаїчних витоках постанови цих обрядових дій. Сформульовано походження головного персонажа як відблиск сонця у весняному половодді-дунаї на підставі загальної ознаки - «біле личко» тощо. Ініціація «Подоляночки-Білоданчика» приводить до народження Лелі-весни. Розглянуто хореографічні елементи, які сприяють досягненню успіху магічного ритуалу та супроводжують перебіг подій: стрибки - для успішної ініціації, подружнього життя та сприяння росту рослин, перебіжки - для підвищення родючості. Показано, що схеми руху в цих хороводах забезпечують залучення всіх дівчат до ролі центрального персонажа, а також створюють хореографічні магічні узори, аналогічні писанкарству: сонце-птиця, меандр, громовик. Доведено, що з магічної точки зору хоровод відіграє роль чоток, зернята яких перебирають по одному та промовляють кожному прославляння богів. Означено змістовні лінії сюжету, що розгортається, у поєднанні «сюжет-танець-слова-музика»: 1) хореографічне інсценування подій із зерном та чаклування на врожай; 2) ініціація дівчат до шлюбного періоду, 3) хореографічне інсценування подій з життя богів та освячен&ня цим дій людей.
