Здійснено системний і послідовний аналіз одного з аспектів проблеми нестачі в судах суддів, притаманної сучасному етапу розвитку судової системи України. Поставлено за мету дати відповідь на питання, як слід урегулювати ситуацію зі зверненням судового рішення до виконання у випадку відсутності в судді, який виніс рішення, повноважень здійснювати правосуддя. Для її досягнення були використані загальний діалектичний метод наукового пізнання, а також спеціальні методи: логіко-структурний, системного аналізу та моделювання. Завдяки застосуванню останнього запропоновано різну модифікацію ситуації, що має значення для врегулювання проблеми. Ідеться, зокрема, про: а) відсутність у судді (внаслідок тимчасового відсторонення на певний період чи закінчення терміну, на який його призначали) повноважень здійснювати правосуддя; б) якщо в суді через відсутність суддів правосуддя не здійснюють. Досягнення окресленої мети зумовило потребу у з"ясуванні правової природи звернення судового рішення до виконання. Така потреба також пов"язана зі сформульованим припущенням про можливість видачі та підписання виконавчих документів посадовими особами суду, яке в подальшому спростоване шляхом обґрунтування процесуальної, а не адміністративної природи правовідносин, що вин&икають у процесі врегулювання судом питань, пов"язаних із виконанням судових рішень. На підставі системного аналізу положень чинного законодавства зроблено висновок, що: а) у разі, якщо суддя, який розглядав справу у складі суду першої інстанції, тим&часово відсторонений від здійснення правосуддя або ж якщо у такого судді закінчився термін повноважень, на який його було призначено, а у відповідному суді є судді, які вправі здійснювати правосуддя, то такі справи для розв"язання питання про звернен&ня до виконання постановленого у них судового рішення за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду передають для повторного автоматизованого розподілу справ у порядку ч. 7 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК). Виконавчий лист у так&ому разі підписує той
суддя, який був визначений за наслідками такого розподілу; б) у разі ж, якщо в суді відсутні судді, уповноважені на здійснення правосуддя (незалежно від того, чи є у суді судді, які займають адміністративні посади), або якщо в &суді відсутні судді та правосуддя не здійснюється, справу для врегулювання питання про звернення судового рішення до виконання слід передавати на розгляд іншому суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК в порядку ч. 4 ст. 31 ЦПК.
The article envisages a& system and sequential analysis of one of the aspects referring to the issue of shortage of judges in courts, inherent in the current stage of development of the judicial system of Ukraine. The authors set a goal to answer the question of resolving t&he situation of judgment enforcement, in the event that a judge who took the judgement had no powers to administer justice. To achieve this goal, the general dialectical method of scientific cognition, as well as the special methods, namely, the logi&cal framework method, the systems analysis method and modelling method, were used. Thus, due to application of the latter, various modifications of the situation, being important for solving the problem, have been proposed. Particularly, this refers &to: (a) absence of the judge"s powers (due to temporary suspension for a certain period or expiry of the term, for which he/she was appointed) to administer justice; (b) if justice has not been administered in court due to absence of judges. Achievin&g the mentioned goal necessitated clarification of the legal nature of judgement enforcement. Such necessity is also associated with the defined assumption of the possibility of issuing and signing enforcement documents by court officials, which was &further refuted by justifying the procedural, but not the administrative nature of legal relations arising from the process of resolving the issues related to execution of judgements. Based on the system analysis of the provisions of the current legi&
