Розглянуто особливості визнання правочину недійсним як одного з елементів ефективної системи банкрутства. Визнання правочину недійсним у цивільному праві забезпечує належний захист прав та інтересів осіб, які з будь-яких причин не виконали вимоги законодавства під час учинення правочину. Останнім часом з"являється судова практика із застосування таких механізмів, як визнання правочинів недійсними у справах про банкрутство. Зазначені правові засоби у банкрутстві виконують надзвичайно важливу функцію і завдяки ним у конкурсних кредиторів з"являється більше шансів повернути борги за рахунок наповнення ліквідаційної маси банкрута. Розкрито особливості регулювання відповідних правових відносин нормами цивільного законодавства та законодавства про банкрутство. Для цього було поведено дослідження теоретичних аспектів такого регулювання, а також проаналізовано судову практику у цій сфері. Доведено необхідність у процесі застосування відповідних норм спеціального закону орієнтуватись на загальні положення Цивільного кодексу України, але, водночас, і враховувати особливі мету та завдання регулювання відповідних відносин у законодавстві про банкрутство. Також приділено увагу особливостям термінології у цій досить специфічній сфері правового регулювання прив&атноправових відносин. Вказано на необхідність у процесі подальшого удосконалення спеціального закону у сфері банкрутства узгодити ключову для цієї сфери термінологію із правовими конструкціями, які використовують у цивільному законодавстві. Це набув&ає особливої значущості у зв"язку з відомими процесами рекодифікації цивільного законодавства.
The article considers the peculiarities of declaring a transaction invalid as one of the elements of an effective bankruptcy system. Recognition of a tran&saction as invalid in civil law provides adequate protection of the rights and interests of persons who for any reason did not comply with the requirements of the law when committing a transaction. Recently, a court practice has appeared where the me&chanisms such as invalidation of transactions are used in bankruptcy cases. Such remedies in bankruptcy proceedings play an extremely important role and as result the creditors" debts are more likely to be repaid in a liquidation procedure of the ban&krupt. The purpose of this research was to examine the peculiarities of the regulation of relevant legal relations by the rules of civil law and bankruptcy law. To fulfill this task, the theoretical aspects of such regulation were studied, as well as& relevant cases in this area were analysed. The author tries to prove the need for focusing on the general provisions of the Civil Code of Ukraine when applying the relevant provisions of the special (bankruptcy) law, but at the same time, taking int&o account the specific goals and objectives of the bankruptcy legislation. The article also pays attention to the peculiarities of terminology in this very specific area of private law relations. The researcher points out the need to reconcile the ke&y terminology for this area with the legal constructions used in civil law within the process of further improving the bankruptcy law. This bears special importance in connection with the well-known processes of recodification of civil legislation.
&
