Досліджено доктрину нерабітрабельності спорів, зроблено аналіз наявних наукових визначень понять "арбітрабельність" та "неарбітрабельність", вивчено основні підходи законодавців різних країн до обмеження арбітрабельності (позитивний і негативний підходи).
У результаті дослідження зроблено висновок про те, що на сьогодні немає конвенційного або законодавчого визначення поняття "неарбітрабельність", так само як немає і єдиного наукового визначення зазначеного терміна. Проаналізовано Нью-Йоркську Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. та Типовий закон ЮНСІТРАЛ щодо міжнародного торгівельного арбітражу стосовно врегулювання питання неарбітрабельності спорів. Проведено дослідження проблематики співвідношення неарбітрабельності предмета спору та суперечності винесеного рішення публічному порядку як підстав для скасування арбітражного рішення та відмови у приведенні його до виконання. Наведено позицію автора щодо визначеного питання.
Досліджено проблеми вибору законодавства, на підставі якого має встановлюватись неарбітрабельність спору. Проаналізовано основні позиції науковців із зазначеного питання, виокремлено найпопулярніші підходи до визначення законодавства, яким слід керуватись під час встановлення арбітрабельн&ості спору.
За допомогою порівняльного методу здійснено огляд імплементації концепції неарбітрабельності спорів у деяких закордонних країнах, зокрема в Швеції, Франції, Китаї, Німеччині, Швейцарії тощо. Зроблено висновок про те, що на сьогоднішній д&ень продовжується тенденція до звуження переліку неарбітрабельних спорів як на рівні законодавства багатьох країн, так і судової практики. Визначено категорії спорів, які визнаються неарбітрабельними в переважній кількості закордонних країн.
The pur&pose of the article is to study the non-arbitrability doctrine, to analyze the existing scientific definitions of the concept of "arbitrability" and "non-arbitrability", and to study the main approaches of different countries" legislators regarding t&he limitation of arbitrability (positive and negative approaches).
As a result of the research, it was concluded that there is no conventional or legal definition of the concept of "non-arbitrability" as well as there is no single scientific definit&ion of the term. The UN Convention "On the Recognition and Enforcement of Foreign Arbitral Awards" and the UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration were analyzed with the purpose of settling the issue of non-arbitrability of dispute&s. The problem of the relationship between the non-arbitrability of the subject of the dispute was researched and the contradiction of the rendered decision with public order as grounds for annulment of the arbitration decision and refusal to enforce& was reviewed. The author"s position on the specified issue is presented.
The problems of choosing the legislation according to which the non-arbitrability of the dispute should be established were considered. The main positions of scientists on thi&s issue are analyzed and the most popular approaches to determining the legislation to apply when establishing the arbitrability of a dispute are highlighted.
According to the comparative method, a review of the implementation of non-arbitrability c&oncept of disputes in a number of foreign countries, in particular, in Sweden, France, China, Germany, Switzerland, etc was made. It was concluded that currently there exists the tendency to narrow the list of non-arbitrable disputes and it continues& at both levels: the legislation of many countries and judicial practice. The categories of disputes that are recognized as non-arbitrable in the majority of foreign countries are defined.
