Висвітлено проблемні аспекти практичної реалізації положень законодавства, яким регламентовано процедуру звільнення прокурорів із посади під час атестації, у частині визначення підстав для такого звільнення. Метою наукової статті визначено виявлення проблемних аспектів законодавчої регламентації підстав для звільнення прокурорів під час атестації, судової практики застосування цього законодавства та формулювання пропозицій щодо їхнього врегулювання. Установлено, що сучасний етап реформування прокуратури в Україні втілено у першочергових заходах із реформування органів прокуратури, які безпосередньо торкнулися таких гарантій незалежності прокурора, як особливий порядок його призначення на посаду та звільнення з посади. Констатовано, що недоліки законодавства у частині закріплення процедури атестації прокурорів сформували поширену практику оскарження результатів проведеної атестації в суді звільненими прокурорами. Проаналізовано судову практику у сфері вирішення спорів щодо звільнення прокурорів під час атестації, яка свідчить про відсутність єдиної та одноманітної позиції судів при вирішенні цієї категорії справ. Аргументовано, що відсутність єдиної та одноманітної судової практики вирішення спорів щодо звільнення прокурорів під час атестації є св&ідченням невідповідності законодавства, яким регламентовано особливості звільнення прокурорів із посад під час атестації, принципу правової визначеності, як одному з елементів верховенства права, за змістом якого юридичні норми мають бути чіткими і т&очними, забезпечувати стан їхнього однакового застосування й виключати необмеженість їхнього трактування у правозастосовній практиці. Запропоновано для обґрунтованого визначення підстав для звільнення прокурорів під час атестації застосовувати способ&и тлумачення відповідних правових норм з урахуванням вимог принципу правової визначеності та критерію "якість закону", як складової принципу верховенства права та гарантії застосування судом найбільш сприятливого для особи способу тлумачення закону.
&
The problematic aspects of the practical implementation of the provisions of the legislation, which regulate the procedure for dismissal of prosecutors during the attestation, in terms of determining the grounds for such dismissal, are highlighted. &The purpose of this scientific article is to identify problematic aspects of the legal regulation of the grounds for dismissal of prosecutors during the attestation, the judicial practice of their application and the formulation of proposals for thei&r solution. It is established that the current stage of reforming of the Public Prosecutor"s Office in Ukraine is embodied in the priority measures of such reforming, which which affected such guarantees of independence of the prosecutors as a specia&l procedure for their appointment and dismissal. It is stated that the shortcomings of the legislation regulating the procedure of attestation of prosecutors have formed the common practice of appealing the results of attestation in court by dismisse&d prosecutors. It is analyzed that the judicial practice in the sphere of resolving disputes concerning the dismissal of prosecutors during attestation indicates the lack of unified and uniform position of courts in resolving this category of cases. &It is argued that the lack of unified and uniform judicial practice in resolving disputes concerning the dismissal of prosecutors during attestation is evidence of inconsistency of the legislation regulating the peculiarities of dismissal of prosecut&ors during attestation with the principle of legal certainty. This principle, as one of the elements of the Rule of Law, requires that legal norms must be clear and precise, ensure the state of their uniform application and exclude their different in&terpretations, in particular in judicial practice. It is proposed to use a number of ways to interpret the relevant problematic legal norms, taking into account the requirements of the principle of legal certainty and the criterion of "quality of law&
