Розкрито правову природу принципу "природного суду" як фундаментального конституційно-правового надбання цивілізованого людства, який покликаний захистити людину, її права та свободи від можливого свавілля судів як інструменту терору й неправомірного переслідування особи. Виокремлено ознаки "особливого суду" в контексті ст. 125 Конституції України.
Підтверджено, що судова влада в державі має бути єдиною і цілісною. Така єдність і цілісність має забезпечуватися єдиною спільною метою і завданнями, які покладаються на суди, незалежно від місця в системі судоустрою та юрисдикційної спеціалізації. Тому суди, які наділяються особливими, відмінними від загальних судів метою і завданнями, є особливими судами.
Досліджено міжнародний та зарубіжний досвід, який вказує на допустимі межі судової спеціалізації з метою забезпечення рівного та справедливого судового захисту. Проте існують країни, судова влада яких не спромоглася здобути необхідного рівня незалежності. Для подолання такого кризового стану судової влади держави вимушені вдаватися до екстраординарної судової спеціалізації. Фактично наявність відокремлених антикорупційних судів (суддів) вказує на те, що інші судді є потенційно залежними, а тому довіряти розгляд певної категорії проваджень їм немож&на. Встановлено, що така судова спеціалізація має бути тимчасовим заходом, оскільки всі судді мають бути рівними у своїй незалежності та відповідати належному рівню легітимності.
З"ясовано, що за наявних умов, у яких опинилася Україна, вкрай важливо& досягнути розумного балансу в дотриманні національного суверенітету та конституційної законності, з одного боку, та зовнішніми впливами міжнародних та зарубіжних суб"єктів, які намагаються адмініструвати правову систему нашої держави, з іншого.
In &the current conditions of intensive development of public relations and the complication of their legal regulation more and more states are turning to the institute of specialization of the judiciary organization and judiciary exercise. Thus, in Ukra&ine, it is established at the constitutional level that the judicial system of Ukraine is built on the principles of territoriality and specialization, additionally, higher specialized courts may operate in accordance with the law. Moreover, the Cons&titution of Ukraine states that the establishment of extraordinary and special courts is not allowed. In Art. 31 of the Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges" (2016) it is stated that in the judicial system the higher specialized &courts function as first instance courts for certain categories of cases. This category of courts currently includes the High Court of Intellectual Property and the High Anti-Corruption Court.
However, a fierce debate evolved in Ukrainian political &circles concerning the constitutionality of the anti-corruption court, and, accordingly, the subject of the constitutional petition questioned the number of provisions of the Law on the High Anti-Corruption Court and referred to the Constitutional Co&urt to declare the law unconstitutional. The Constitutional Court of Ukraine has initiated the constitutional proceedings on this issue. The familiarization with the legal position of the subject of the constitutional petition indicates that the key &issue of this constitutional proceeding concerns the presence of signs of a "special court" (within the meaning of Part 6 of Article 125 of the Constitution of Ukraine) in the mechanism of legislative regulation of the High Anti-Corruption Court.
In& order to find an objective answer to the existing conflict, there appeared a necessity to clarify the legal nature of judicial specialization and to identify key features of the "special court". To solve such an applied issue, the author turned to t&he theoretical and applied provisions of the principle of natural court, that provided the grounds for the subject of this work.
