2016 року у ст. 125 Основного Закону України з"явилося положення, яке передбачає, що відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. Наповнюючи змістом це формулювання, у ст. 31 Закону "Про судоустрій і статус суддів" (2016 р.) установлено, що у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ. До цієї категорії судів нині належать Вищий суд із питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд, діяльність яких започатковано відповідним законодавством. Проте у політичних колах розгорнулася дискусія щодо конституційності вказаного суду й відповідно суб"єкт права на конституційне подання поставив під сумнів низку положень Закону "Про Вищий антикорупційний суд" і звернувся до Конституційного Суду України про визнання цього закону неконституційним повністю. У свою чергу, Конституційний Суд України розпочав судове конституційне провадження щодо цього питання. Ознайомлення з правовою позицією суб"єкта конституційного подання вказує на те, що ключове питання цього конституційного провадження стосується наявності ознак "особливого суду" (у розумінні ч. 6 ст. 125 Конституції України) у механізмі законодавчого регулювання правового статусу Вищого антикорупційного суду. З ме&тою пошуку об"єктивної відповіді на існуючу колізію виникла необхідність виокремлення ключових ознак "особливого суду". Для розв"язання такої прикладної проблеми автор статті звернувся до теоретичних і прикладних положень принципу природного суду, що& і стало предметом дослідження цієї роботи.
In 2016, a provision appeared in Article 125 of the Basic Law, which stipulated that higher specialized courts may operate in accordance with the law. Filling the content of this wording in, Article 31 of &the Law "On the Judiciary and the Status of Judges" (2016) establishes that in the judicial system there are higher specialized courts as courts of first instance to consider certain categories of cases. This category of courts today includes the Hig&h Court of Intellectual Property and the High Anti-Corruption Court, activities of which are initiated by the relevant legislation. However, in political circles there was a discussion about the constitutionality of this court and, accordingly, the s&ubject of the right to a constitutional petition questioned a number of provisions of the Law "On the Supreme Anti-Corruption Court" and appealed to the Constitutional Court of Ukraine to declare this law unconstitutional. In turn, the Constitutional& Court of Ukraine initiated constitutional proceedings on this issue. Familiarization with the legal position of the subject of the constitutional petition indicates that the key issue of this constitutional proceeding concerns the presence of signs &of a "special court" (within the meaning of Part 6 of Article 125 of the Constitution of Ukraine) in the mechanism of legislative regulation of the Supreme Anti-Corruption Court. In order to find an objective answer to the existing conflict, it is ne&cessary to abstractly identify the main features of a "special" court. To solve such an applied problem, the author of the article turned to the theory and applied provisions of the principle of natural judgment, which was the subject of this study. &As a result of the study, the author argues that by giving the Supreme Anti-Corruption Court exclusive jurisdiction over the system of general courts, the legislator has significantly deviated from the permissible limits of constitutional legality. T&he author singled out and grouped the key features of a special court, which included: 1) Separation of a judicial institution with a separate system of instances for consideration of certain categories of cases selected from the general array (speci&al jurisdiction) or in respect to a separate category of persons. 2) The court, which is entrusted with special, different from other general courts, the purpose and objectives of the activity. 3) A court formed to expedite the resolution of certain &
