Стисло окреслено теоретичні здобутки вітчизняної ономастики в контексті студіювання українськомовного мілітіпсевдонімікону: ідеться про базові ознаки, різновиди та функційні аспекти бойових позивних як специфічного типу онімної лексики. На матеріалі вибраних ілюстративних зразків проаналізовано загальні особливості мотиваційної бази та очевидні тенденції щодо актуалізації способів творення мілітіпсевдонімів у сучасному українському комунікативному просторі. Увагу сфокусовано на своєрідності вербалізації репрезентантів категорії неймовірності. За результатами дослідження сформульовано перспективні завдання для подальшого студіювання зазначеного лексичного прошарку.
