Стаття присвячена оцінці динаміки двостороннього співробітництва у сфері науки й освіти між Україною та КНР за останні п’ять років на основі показників співпраці, як-от спільні дослідницькі теми, договори і меморандуми, обмін студентами. Дослідження грунтується на первинних та вторинних джерелах інформації, зокрема відповідях міністерств та відомств України на офіційні запити щодо наукової та освітньої співпраці з відповідними установами КНР, результатах експертного інтерв’ю з ректорами українських університетів, даних Державної служби статистики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти КНР, національних академій наук, а також звітах міжнародних організацій та наукових публікацій. У роботі використано загальнонаукові та якісніметоди дослідження. У статті систематизовано нормативно-правові акти науково-технічного та освітнього співробітництва, а також подано хронологію і результати роботи підкомісій з питань науково-технічного співробітництва, співпраці в космічній галузі, у галузі медицини, у сфері освіти. Проаналізовано ключові показники наукової співпраці національних академій наук України з китайськими партнерами: кількість договорів, науково-дослідницькі напрями і теми, публікації. Згідно з аналізом показників, значна& частка угод щодо реалізації спільних українсько-китайських високотехнологічних проєктів припадає на науково-дослідні інститути НАН України. На основі офіційних даних, отриманих від державних органів влади України на відповідні запити, проведено анал&із розподілу студентів – громадян КНР відповідно до територіального розташування, університетів і спеціальностей; визначені університети і спеціальності, які користуються найбільшим попитом у китайських абітурієнтів та / або студентів. До закладів ви&щої освіти Києва, Миколаєва, Харкова та Одеси вступили 88 % студентів – громадян КНР, які віддали перевагу таким спеціальностям, як філологія, суднобудування, менеджмент, музичне мистецтво, середня освіта. У статті представлені результати “польового”& дослідження – інтерв’ю з ректорами і проректорами українських університетів. Серед пріоритетних напрямів двосторонньої співпраці між закладами освіти такі: спільні освітні програми, спільні дослідження, дистанційні підготовчі курси, спеціалізовані о&світньо-професійні програми, пов’язані з дослідженням Китаю, інформаційно-освітні центри в Китаї. Дослідження виконувалося на базі Інституту сходознавства А.Ю. Кримського НАН України та Інституту досліджень сучасного Китаю імені Б. Курца (ДВНЗ “Київс&ький національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”).
