Головна сторiнка
eng
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича UNDP in Ukraine
Увага! Відтепер можна отримати пластиковий читацький квиток також за адресою:
проспект академіка Глушкова 2, кім. 217.

Подробиці читайте тут.
Список містить (0 документів)
Ваше замовлення (0 книжок)
Перегляд стану та історії замовлень
Допомога

Назад Новий пошук

Опис документа:

Автор: Martynchuk I., Otzemko O.
Назва: Turkic-speaking population of the Donbas in the soviet indigenization policy
Видавництво: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
Рік:
Сторінок: С. 133-156
Тип документу: Стаття
Головний документ: Сходознавство
Анотація:   Тюркомовне населення Донбасу в радянській політиці коренізації. Розглядаються напрямки радянської політики коренізації 1920-х – початку 1930-х років стосовно тюркомовного населення Донбасу, під яким маються на увазі татари та уруми (греки-тюркофони). Донбас сформувався як один із поліетнічних регіонів України і в рамках дослідження становить територію сучасної Донецької та Луганської областей. Вивчення зазначеної проблеми стало можливим унаслідок залучення широкого кола джерел, передусім, документів комуністичної партії, оскільки остання повністю контролювала втілення політики коренізації; діловодної документації органів влади; статистичних і довідкових матеріалів. Заходи коренізації були проаналізовані з огляду на особливості проживання в регіоні татар та чисельної тюркомовної групи греків Приазов’я (урумів). Основна увага зосереджена на питаннях адміністративно-територіального районування та безпосередньо пов’язаної з цим спробі вирішення мовної проблеми тюркомовного населення Донбасу. Розглянуто ідеологічні та організаційні засади коренізації. Показано, що у 1926–1931 рр. було створено три національні грецькі райони, один з яких Мангушський з урумським населенням, і 14 урумських сільських рад. Істотні недоліки в їхній діяльності зумовили низьк&у виборчу активність місцевого населення. У статті робиться висновок, що важливим напрямком роботи серед тюркомовного населення Донбасу було мовне питання, яке набуло гостроти у зв’язку з необхідністю створення адміністративного апарату за національн&ої ознакою, запровадження діловодства національними мовами. У дискусії з цього приводу брав участь А. Кримський. Вирішення мовного питання мало і політичне значення: створення умов для поширення радянського способу життя, антирелігійної пропаганди, с&прияння “інтернаціональному вихованню” тюркомовного населення. Загалом коренізація не розв’язала проблем цих етнічних меншин, водночас сприяла залученню їх у прискорені процеси радянської модернізації Донбасу, які з початку 1930-х років набули більш &жорсткого і репресивного характеру.



Пошук: заповніть хоча б одне з полів


Шукати серед складових частин документу "Сходознавство"
Розділ:
Назва:
Будь ласка, пишіть 2-3 слова з назви БЕЗ ЗАКІНЧЕНЬ!
Так імовірніше знайти потрібний документ!
слова не коротші ніж 3 символів, розділені пробілами
Автор:
Будь ласка, пишіть прізвище автора без ініціалів!
не коротше ніж 2 символи
є повний текст
Рік видання:
Видавництво:
з     по  
Види документів:
 Книга  Брошура  Конволют (штучно створена збірка)  Рідкісне видання
 Автореферат  Дисертація
 Журнал  Газета
 Стаття  Складова частина документа
Новий тематичний пошук
       
      
        
Цей сайт створено за спiльною програмою UNDP та
Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка
проект УКР/99/005

© 2000-2010 yawd, irishka, levsha, alex