Василь Григорович-Барський (1701-1747) та Григорій Сковорода (1722-1794) - люди однієї епохи, письменники доби Бароко, але немає жодних свідчень, чи вони перетиналися у житті, чи знали один про одного. Проте обох можна назвати homo viator ("людина, що йде", "мандрівник"). У життєвій долі В. Григоровича-Барського поєдналися риси мандрівного спудея, освіченого паломника, допит-ливого мандрівника країнами Середземномор"я, талановитого письменника, який детально відобразив свою 24-річнуподорож. Г. Сковорода був апологетом мандрівок до себе і в собі, постійно шукав місце для душевного і тілесного спокою, а його життя не схоже на поведін-ку мудреця, котрий пізнає світ, не виглядаючи із вікна, не виходячи із двору. Коли В. Григорович-Барський вирушив у свою довжелезну і тривалу в часі мандрівку влітку 1723 р., Г. Сковорода зустрів лише своє перше літо. І все ж у своїх прагненнях та духовних, інтелектуальних жаданнях вони поєдналися, увійшовши в історію української культури як визначні діячі та харизматичні особистості.
