Використовуючи джерела і праці істориків, охарактеризувати події 24 березня 1939 р., коли відбулося бомбардування словацького аеродрому у місті Спішська Нова Весь (Spisskd Nova Ves, угр. - Iglo) та встановити значення цієї події для перебігу "Малої війни" 1939 р. Методологія дослідження базується на принципах історизму та об"єктивності. Автор використав проблемно-хронологічний метод. Наукова новизна полягає у тому, що цей епізод словацько-угорської "Малої війни" вперше отримав висвітлення в українськійісторіографії. Атака на словацький аеродром була організована як відповідь на вдалі дії словацьких ВПС у перший день війни. Перед Королівськими ВПС Угорщини було поставлене задания знищити головну словацьку військову авіабазу і домогтися таким чином цілковитого панування у небі. В силу малого досвіду та поганої організації, у повітряній атаці брали участь тільки 12 з 45 запланованих бомбардувальників. Повітряна атака тривала приблизно півгодини, більшість намічених цілей не було уражено. Загалом, втрати словацьких ВПС хоч і були суттєві, але не призвели до виконання поставленої противником мети. Вже наступного дня словацьке командування приймає рішення про контрудар, який мав включати, між іншим, атаку на Будапешт. В історіографії відсутня одностай&на думка щодо того, чи бомбардування аеродрому в Спішській Новій Весі мало якийсь вплив на перебіг та результат "Малої війни". Проте для обох ворогуючих сторін події 24 березня 1939 р. мали глибоке символічне значення. Для угорської сторони - це була& перша вдала бойова операція Королівських ВПС, бойове "хрещення вогнем". Словацькі історики й політики навпаки акцентують увагу на тому, що під час неоголошеної війни бомбардуванню перший раз у Центрально-Східній Європі було піддано мирне місто, а вт&рати серед цивільних осіб перевищували втрати серед військових.
