Статтю присвячено з"ясуванню ролі вчених-хіміків у проведенні з"їздів російських природознавців і лікарів у період від середини ХІХ до початку ХХ століття. Досліджено передумови пожвавлення наукового життя у другій половині ХІХ ст. і пов"язаних із цим подій: збільшення кількості публікацій у наукових журналах (оригінальних праць і перекладів з іноземних мов), читання публічних лекцій, а також організація та проведення тематичних з"їздів. Зроблено акцент на участі у таких заходах учених-хіміків, оскільки цей аспект здебільшого залишався поза увагою істориків науки. Підкреслено важливість співпраці вчених-природничників, що працювали у різних наукових напрямах. Проаналізовано внесок видатних представників хімічної науки у проведення наукових форумів. Показано, що активними учасниками з"їздів були відомі вчені-хіміки - Д.І. Менделєєв, О.М. Бутлеров, М.О. Меншуткін, М.І. Коновалов, І.О. Каблуков, а також науковці, які працювали в цей період на теренах України: М.М. Бекетов, Є.Ф. Гарнич-Гарницький, П.П. Алексєєв, М.А. Бунге, О.А. Веріго, С.М. Реформатський. Розглянуто вплив рішень, обговорюваних на з"їздах, на подальший розвиток науки, технологій, промисловості, сільського господарства, формування системи освіти, популяризацію наукових знань. Описано &заходи, запропоновані учасниками зібрань, стосовно хімічного контролю якості продукції, зокрема створення харчових хімічних лабораторій та вдосконалення відповідного законодавства. Підкреслено важливість подібних пропозицій для позитивних змін у сьог&однішньому житті. Зазначено, що досвід минулого може використовуватись у таких процесах, як імпортозаміщення, взаємодія державних органів і наукових установ, політика в сфері освіти.
