В даній роботі проведено аналіз щодо можливостей та способів коригування або рекласифікації даних щодо підстильної поверхні та категорій землекористування, отриманих у ході моделювання ефектів від застосування більш точних даних такого типу та оцінки ступеня покращення відтворення приземних метеорологічних величин в чисельній мезомасштабній атмосферній моделі. Для території Київської області за допомогою QGIS v. 3.22 та Google Maps було проведено аналіз баз даних USGS та MODIS IGBP. Отримано, що на даний момент обидві бази даних не є ідеальними і містять різного роду неточності. Так, MODIS IGBP у порівнянні із USGS більш коректно відтворює територію міст, лісових масивів та русла р. Дніпро, проте у MODIS IGBP не відображаються невеликі населені пункти. Аналіз інших досліджень показав, що більшість робіт, котрі стосуються порівняння успішності моделювання атмосферних процесів за допомогою моделі WRF при заміні даних щодо підстильної поверхні та землекористування засновані на «кейсовому підході», тобтона обробці результатів невеликої кількості специфічних симуляцій. Недоліком такого підходу є те, що вибірка, по якій можна робити висновки, є незначною, тому корисно проводити порівняння робіт на предмет узгодженості отриманих результатів. Використан&ня більш точних та актуальних баз даних щодо підстильної поверхні WRF дає можливість зменшувати систематичну похибку прогнозів і покращували точність прогнозу мінімальної та максимальної добової температури. Найсуттєвіше покращення прогнозу має місце& саме для нічної температури. Другою метеорологічною величиною, яку найчастіше вдається прогнозувати краще після коригування даних щодо підстильної поверхні є відносна вологість. Покращення змодельованих параметрів вітру найбільше проявляється на урб&анізованих територіях та біля узбережжя, де вдається покращити відтворення бризової циркуляції моделлю WRF. Оцінки щодо можливості покращити моделювання опадів шляхом уточнення даних щодо підстильної поверхні та землекористування не такі однозначні, &хоча в деяких роботах відзначено вплив острову тепла урбанізованих територій на перерозподіл опадів. З одного боку, в більшості проаналізованих наукових праць, коригування даних щодо підстильної поверхні та землекористування не дозволили суттєво покр&ащити прогноз опадів за допомогою моделі WRF, з іншого боку, можна припустити, що важливу роль відіграють фізико-географічні умови території, для якої проводиться моделювання, та наявні запаси вологи в атмосфері.
