Розглянуто стан розвитку вітчизняної філософії в добу УСРР/УРСР. Зазначено, що філософія України пройшла нелегкий шлях власного розвитку і все ж змогла виробити оригінальний філософський стиль, цікаві ідеї й концепції, яким притаманна глибина й унікальність бачення української реальності. З іншого боку, філософські пошуки ряду оригінальних вітчизняних мислителів були співзвучними тим пошукам, які у цей самий час відбувалися у західній філософії. Варто зауважити, що вивчення вітчизняної філософської традиції в усі періоди її існування є необхідною передумовою створення цілісної концепції української гуманітаристики та її невід’ємного сегменту – філософії. Тому і звернення до спадщини радянської доби з прагненням неупередженого, об’єктивного погляду з певної часової відстані не може бути обійдене увагою як історико-філософського дискурсу, так і інших складових сучасної української філософської аналітики. У статті зазначено, що проблема виявлення оригінальних авторських ідей і концепцій, сформульованих вітчизняними філософами радянської доби, які до того ж були співзвучні чи збігалися за часом появи з подібними пошуками західноєвропейського філософського дискурсу (умовно кажучи, феномен «конгеніальності»), як окрема тема залишається неартикульованою& та нерозробленою в українській як історико-філософській, так і ширше – загальній гуманітарній науковій літературі України. Метою даної розвідки є виявлення співзвучних західним філософським пошукам оригінальних концепцій та ідей, висунутих та розроб&лених філософами пізньорадянської епохи, та їх представленість у доробках І. Бичка, В. Лісового, В. Роменця, Є. Сверстюка, В. Стуса. У статті зроблено висновки, що філософія пострадянського періоду в Україні увібрала в себе все те розмаїття філософсь&ких пошуків, надбань і відкриттів, які виникали на національному ґрунті української культури й соціальної дійсності, у тому числі і в радянську добу. Серед таких знахідок було чимало оригінальних концепцій та ідей вітчизняних філософів, співзвучних з&ахідноєвропейським філософським пошукам. Ці ідеї і сьогодні заслуговують на увагу дослідників. Нігілістичне відкидання досвіду, напрацьованого філософами та філософськими школами України в радянську добу, не дозволить адекватно та об’єктивно проаналі&зувати непростий шлях становлення та розвитку як гуманітаристики загалом, так і філософії зокрема на наших теренах.
