Стаття присвячена популяризації наукової спадщини вчених українських конструкторських бюро, науково-дослідних, науково-виробничих і промислових підприємств та освітніх установ зі створення стратегічних бойових ракетних комплексів Р-36М та МР-УР100 на початку 70-х рр. ХХ ст. Метою публікації є відтворення маловідомих історичних фактів з розроблення ракетної техніки у визначений період. Джерельну базу дослідження складають розсекречені архівні документи з оборонної тематики, що зберігаються в Центральному державному архіві громадських об’єднань України, які вперше введено у науковий обіг. Застосовано загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціально-історичні методи (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, аналіз, синтез і класифікація). Розглянуто ключові етапи розроблення ракетного комплексу 15А14 вченими КБ «Південне», зокрема технічної документації стосовно корпусу міжконтинентальної балістичної ракети та її головних частин, приладів системи управління, дослідних конструкцій, експериментального відпрацювання та готовності до льотних випробувань комплексу ракети Р-36М. Висвітлено зміст, заплановані строки виконання етапів розроблення ракетного комплексу 15А15 фахівцями підприємства. У статті представлено чисельний склад працівників україн&ських підприємств оборонної промисловості, а також кількість наукових установ галузевих міністерств та Академії наук, які долучалися до виконання науково-дослідних і конструкторських робіт з досліджуваної тематики у 70-х рр. ХХ ст. Показано основні н&ауково-технічні розробки і напрями наукових досліджень з цієї тематики, виконані ученими Південного машинобудівного заводу, Павлоградського механічного заводу, Київського радіозаводу, Заводу «Комунар», Конструкторського бюро «Електроприладобудування»&. Використання архівних документів дало змогу ґрунтовніше реконструювати історію розвитку українського ракетобудування і конкретизувати внесок українських фахівців у створення ракетної техніки.
