Стаття присвячена актуальним проблемам, які формуються під впливом сучасних наукових досліджень, зокрема «проривних» відкриттів і створюваних на їхній основі нових видів тех-ніки і технологій, аналізу стану взаємовпливу науки і соціокультурної сфери в епоху постін-дустріальних трансформацій. Наведено результати аналізу соціально-технологічних наслідків впливу наукових «проривів» на соціокультурну сферу в умовах розширення трансгуманістичної концепції, наростаючого дисбалансу між функціями науки, проблем сприйняття і розуміння ролі науки окремими людьми, рівня їх залежності від науково-технологічного прогресу, а також соціогуманітарна оцінка перспектив і наслідків цих тенденцій. Джерелами інформації для аналізу є наукознавчі дослідження щодо ролі наукив житті людини, взаємовпливу наукових і соціокультурних чинників, енциклопедичні та наукові статті, присвячені «проривним» науковим результатам, а також результати дослідницьких проєктів таких структур, як NASA, ESA, Darpa. На підставі аналізу показано,що сучасна хвиля наукових відкриттів не тільки творить черговий ланцюг технологічних трансформацій, а й дедалі ускладнює глокальний взаємовплив науково-технологічних і соціокультурних процесів. До висновків належать положення про входження глобальної л&юдської спільноти у складно передбачуваний етап науково-технологічних і соціокультурних трансформацій, які змінюють фундаментальні умови співіснування людини, техніки і технологій на основі трансгуманістичної концепції. Поряд із соціально-економічним& і соціокультурним впливом, зв’язок науково-технологічного прогресу з людиною все активніше відбувається на фізичному рівні. Початок фундаментальних трансформацій людської природи через штучне покращення її якостей обгрунтовано породжує складні етичн&і питання та висновки про цивілізаційні ризики, пов’язані з фактом розділення людей за їх новою природою. Сформувався дисбаланс між функціями самої науки, коли світоглядна, соціальна і культурна функції поступаються виробничій. Гармонійне існування л&юдини у новому постіндустріальному, цифровому світі, потребує усвідомлення ризиків, які походять від нової трансгуманістичної реальності, та підтримки концепції цілісного розвитку людського потенціалу - його фізичної, когнітивної та особливо духовної& складових.
