Cучасна війна є насамперед чи не змаганням технологій: поява в Україні американських HIMARS мала велике значення саме тому, що вони суттєво переважають за всіма характеристиками російські аналоги, дозволяючи ефективно вражати супротивника і уникати водночас враження з його боку. Чудово зарекомендувала себе й низка розробок українських учених та інженерів: крейсер «Москва» було потоплено саме вітчизняними ракетами «Нептун», а острів Зміїний звільнено завдяки влучному вогню 155-міліметрової самохідної гаубиці «Богдана». Цей перелік можна продовжувати - отже, наука вплинула на війну. Проте наскільки вплинула сама війна на нашу науку? Проблема реформування НАН теж нікуди не зникне. Під керівництвом авторитетного фізика-теоретика Анатолія Загороднього академія поволі оновлюється (і навіть пішла нарешті на знакову зміну оформлення зали засідань своєї президії, яку донедавна прикрашали зображення радянських орденів із текстами указів за підписами Брежнєва, Подгорного і Георгадзе). На жаль, НАН сьогодні можестати жертвою того, що ці зміни розпочалися надто пізно, а в масовій свідомості академія чітко асоціюється з зібранням «сонних дуже старих людей».
