Упродовж віків правда про становлення української мови, яка методично і жорстко витіснялася з різноманітних державних і громадських інституцій суворо приховувалась. І ось тепер, в добу духовного і національного відродження, ми маємо все більше можливостей неупереджено і розважливо поміркувати над багатьма сторінками нашої історії, власноручно стерти фальшивий глянець покладений тоталітарною системою. У цьому контексті особливе місце посідає сподвижницький труд великого сина українського народу Івана Огієнка з приводу розвитку української літературної мови в найбільш драматичний період існування Української Держави, яким є «Московська доба» (1654-1798 роки). Автор статті звертає нашу увагу на те, що Іван Огієнко, на основі історичних фактів з посиланням на першоджерела, якими він скористався, детально дослідив і проаналізував становлення української літературної мови. При цьому автор відмічає, що свою історичну працю «Історія української літературної мови» Іван Огієнко розбив на ряд періодів, одним ізяких є період становлення української літературної мови в після Переяславський період. Саме з даного періоду (1654 року) по приєднання України до Москви розвій української літературної мови почав зазнавали утисків, почалось нищення Москвою українсько&го слова і української культури. При цьому автор статті, розкриваючи зміст наукової праці Івана Огієнка, звертає нашу увагу на те, що саме в цей період відбувається посилення цензури на українське слово. Особливого утиску зазнала українська мова в ча&си правління царя Петра І і Катерини ІІ. Автор статті звертає нашу увагу також на твердження Івана Огієнка про те, що доля української літературної мови почала змінюватися лише у XVIII столітті (вона почала творитися на своїй давній основі). Загалом &автор статті детально проаналізувала і розкрила основні компоненти (складові) цього, без перебільшення, цінного наукового доробку Івана Огієнка, в якому розкрита історична правда щодо становлення і розвитку української літературної мови. А тому, ми в&важаємо, що стаття має право на схвалення і може бути опублікована як науково-методична праця.
