Авторка проаналізувала образ варвара в "Життєписах філософів" Діогена Лаерція (ІІІ ст. н.е.). Було систематизовано історіографію з теми уявлення про "свого" та "чужого" в Давній Греції та Римі. Зазначено основні семантичні традиції використання терміна "варвар" в античній літературі: людина, яка говорить незрозумілою мовою або перебуває на нижчому етапі культурного розвитку. Досліджено поєднання цих семантичних традицій у "Життєписах філософів". Особлива увага приділена біографіям філософів з варварським корінням: Фалеса, Піттака, Анахарсіса, Аркесілая, Клітомаха, Ерілла, Меніппа та Антисфена. Зроблено висновок, що для Діогена Лаерція згадані філософи не є прикладом ідеалізації варварів. Знання мови та прийняття еллінської культури робило їх частиною античної циві-лізації. У "Життєписах філософів" зустрічається використання образу "чужого" у негативному контексті, але Діоген Лаерцій також висловлює думку про рівність різних народів. Ця стаття демонструє, що вивчення образу "чужого" має науковий потенціал. Необхідно вивчити зображення образу варвара у працях сучасників Діогена Лаерція, щоб зробити загальну характеристику цієї проблеми в античній літературі ІІІ ст.
The paper considers two worlds - "ours" and "theirs" in the work of Diogenes Laerti&us (3rd century AD). He was a biographer of Greek philosophers. The main objective of article is an analysis of the image "the Other" in "Lives and Opinions of Eminent Philosophers". Much attention is given to the historiography of problems of format&ion of the image of the Barbarian in the ancient literature.
There were several semantic traditions of usage of the term "barbarian" in ancient culture. The Greeks used the term for those who did not speak Greek and who is perceived as primitive. Th&e results show that Diogenes Laertius used these two semantic traditions to determine "the barbarian".
The researcher analyzed the biographies of philosophers in "Lives and Opinions of Eminent Philosophers". Eight of them had barbaric roots, namely &Thales of Miletus, Anacharsis, Pittacus, Clitomachus, Herillus, Menippus, Arcesilaus and Antisthenes. It has been found that knowledge of the ancient Greek language was a symbol of civilization for Diogenes Laertius. All these philosophers were a par&t of the antique culture and civilization. They were not an example of the idealization of barbarians. Diogenes Laertius used the image of "the Other" as an example of wildness because he considered that the Greek people and culture were superior to &all others. However, this author expressed the idea of equality of different peoples.
This paper has clearly shown that studying the image of the barbarian has perspectives. We will analyze the work of contemporaries of Diogenes Laertius in further &articles.
