Увагу автора зосереджено на проблемі розвитку винокурного виробництва у Київській губернії наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть. Розглянуто правові засади, що регулювали діяльність в даній сфері дворянського підприємництва. Винокуріння давало суттєві прибутки приватним власникам та стабільно високі відрахування на користь держави. Воно підживлювало систему місцевих постачальників сировини та сприяло орієнтації місцевих господарств на обслуговування винокурних заводів. На основі архівних матеріалів тасправ доведено, що винокуріння в пореформений період продовжувало залишатися вкрай вигідним видом господарської діяльності у середовищі не тільки помісного дворянства, але й інших прошарків суспільства. Винокурні утримувалися буржуазією та заможними селянами. За національним складом значний відсоток власників становили євреї, а також росіяни та українці. У статті поряд з економічними вигодами вперше звернуто увагу на соціальні проблеми в розвитку винокуріння Київської губернії в пореформений період. Розглянуто особливості винокуріння, виявлено матеріальну базу та соціальне становище робітників у Київській губернії. Винокуріння Київської губернії стало прогресивним для того часу видом переробної промисловості - переважна більшість винокурень розміщув&алися у кам"яних будівлях, мали різні досконалі для того часу апарати та устаткування, використовували вільнонайманих робітників на підприємстві. Попри суттєву економію на кількості робочої сили, власники винокурень нехтували безпекою праці, яка зали&шалася на низькому рівні.
The attention of the author is focused on the problem of the development of distillation production in Kyiv Governorate at the end of the XIX - the beginning of the XX century. The legal foundations regulating the activitie&s in this sphere of the noble entrepreneurship are considered. Distilling provided significant profits to private owners and consistently high contributions to the state. It fueled the system of local suppliers of raw materials and helped orient loca&l farms to service distilleries. On the basis of archival materials and cases it is proved that distillation remained an extremely profitable kind of economic activity not only among nobles, but also among different society class at the end of the XI&X - the beginning of the XX century. Distilleries were kept the bourgeoisie and wealthy peasants. A significant percentage of the owners were Jews, as well as Russians and Ukrainians in terms of ethnic composition. The article deals with the social p&roblems in the development of distillation in Kyiv Governorate in addition to economic problems at the period after reforms. The specifics of distillation, sources of raw materials and social position of workers are described in Kyiv Governorate. Kyi&v Governorate"s distillery became a progressive type of processing industry at that time - the vast majority of distilleries were located in stone buildings, had various devices and equipment perfect for that time, used self-employed workers in the e&nterprise. Despite significant savings in labor, the distillery owners neglected to work safely, which remained at a low level.
