Ukrainian immigration has played a significant role in the economic development of Canada as well as in the formation of religious diversity in the country. Most Ukrainians who came to Canada during the first wave of immigration (1891-1914) belonged to the Greek Catholic Church in Galicia, and their interactions with the Roman Catholic clergy were not straightforward, primarily due to differences in their languages and rites. In the article the competition in the mission territories in Western Canada among the Roman Catholic Franco- and Anglo-Canadian clergy formed a phenomenon of rivalry between them and aggravated the religious situation has been ascertained. The issues of jurisdiction of the bishop of the Greek Catholic Church in Galicia over immigrants, the presence of married clergy, and the ownership of acquired church property became decisive in the religious life of Ukrainian immigrants during the first wave has been proved. The unwillingness of the Roman Catholic hierarchy to understand the needs of Greek Catholics led to their transition to other denominations. The article shows that in order to stop the conversion of Greek Catholics to other denominations, the Commission of Oriental Rites in 1909 recognized the expediency of appointing& a Ukrainian bishop to Canada. The establishment of the Ruthenian Ordinariate in Canada in 1912 and the granting of full jurisdiction to Bishop N. Budka in the management of communities hastened their unification into a single ecclesiastical institut&ion and helped resolve conflicts at the first stage of the religious life of Ukrainian Greek Catholics in Canada. The peculiarity of the relationship between Ukrainian Greek Catholics and the hierarchy of the Roman Catholic Church was: 1) the Roman C&atholic Church was superconservative and in making decisions guided by the rules of law, not the requirements of the time; 2) Ukrainian Greek Catholic immigrants grew from a "small problem" to a "big opportunity" for Roman Catholic Church in the rene&wal of religious life as opposed to Protestants; 3) the experience of this relationship contributed to the further establishment of the Ukrainian Catholic Church in other countries.
У статті з"ясовано, що конкуренція на місійних територіях Західної &Канади серед римо-католицького франко- та англо- канадського духовенства сформувало суперництво між ними та погіршило релігійну ситуацію в країні. Доведено, що питання юрисдикції єпископа Греко-католицької церкви в Галичині щодо українських іммігрант&ів, присутність одруженого греко-католицького духовенства та право власності на придбане церковне майно стали вирішальними у релігійному житті українських іммігрантів під час першої хвилі. Неспроможність римо-католицької ієрархії задовольнити потреби& греко-католиків призвела до їх переходу в інші конфесії. Авторка показує, що з метою припинення зміни конфесійної належності, Комісія у справах Східних обрядів у 1901 р. визнала доцільність приїзду оо. Василіян, а у 1912 р. призначила Н. Будку украї&нським греко-католицьким єпископом Канади. Створення Русинського ординаріату в Канаді (1912 р.) та надання повної юрисдикції єпископу Н. Будці в управлінні громадами сприяло частковому вирішенню наявних конфліктів. Особливостями і основними наслідкам&и взаємовідносин між українськими греко-католиками та ієрархією Римо-Католицької Церкви у Канаді є те, що: 1) Римо-Католицька Церква була консервативною і приймала рішення керуючись нормами права, а не вимогами часу; 2) українські греко-католицькі ім&мігранти перетворились із "маленької проблеми" на "велику можливість" для Римо-Католицької Церкви у питаннях оновлення релігійного життя; 3) досвід цих стосунків сприяв подальшому утвердженню Української Католицької Церкви в інших країнах.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
